Тим прохолодним осіннім днем Віра чекала на маршрутку на зупинці, одягнена в коротку сукню і шкіряну куртку – з оптимізмом чекаючи теплого дня. Вона запізнювалася на заняття до університету та, не витримавши затримки мікроавтобуса, вирішила поїхати автостопом. Саме тоді, коли вона вже майже втратила надію зловити машину, незнайомий молодий водій на ім’я Матвій зупинив машину і запропонував підвезти її. Між ними відразу виник зв’язок.
Вони невимушено балакали, поки їхали, фліртували і жартували дорогою, і він підвіз її до університету. У теплі зароджуваного тяжіння вони обмінялися номерами і запланували зустрітися знову. Наступного дня, після занять, вони провели романтичний вечір, гуляючи по набережній, насолоджуючись какао та круасанами, і зрештою опинилися в нього вдома, щоб продовжити вечір на терасі з вином та музикою. Все було схоже на кохання з першого погляду, і незабаром вони стали нерозлучними. Згодом вони стали рідше бачитися через зайнятість Віри на роботі. І ось на одній з вирішальних вечерь Віра познайомилася з батьком свого хлопця Матвія, який щойно повернувся з-за кордону.
Їхня миттєва симпатія призвела до несподіваного роману, що похитнув основи її відносин з Матвієм. Коли правда спливла назовні, розбите серце хлопця змусило його залишити рідне місто. Через роки ситуація у сім’ї різко змінилася. У Віри та батька Матвія народилася дочка, і коли хлопець повернувся на її хрестини, то пробачив минуле та прийняв свою нову роль брата. Історія Віри – про те, наскільки драматичним може бути поворот долі. Але головне у ній те, що з цього повороту всі вийшли цілими і щасливими.