Соня Степанівна рідко виходила на вулицю, бо їй було важко підніматися назад у свою квартиру на четвертому поверсі. У цей особливий день Соня готувалася до дня народження своєї подруги, вбравшись у нове вбрання, яке припасла саме для цього особливого випадку. Погода ранньою весною сприяла чудовому настрою, тому вона планувала купити квіти і торт по дорозі.
Коли Соня переходила вулицю, її повільний темп дуже розчаровував оточуючих. Раптом з повороту вискочила червона машина і оббризкала її водою з ніг до голови. Застигши в подиві, Соня незабаром була облаяна молодою жінкою з тієї самої машини, яка образила її за те, що вона ходить як черепаха і всім заважає. Соня вибачилася, хоча розуміла, що не винна.
Через кілька секунд ситуація змінилася: під’їхав величезний джип, і водій, дізнавшись у Соні свою колишню улюблену вчительку, втрутився в конфлікт. Вони разом завітали на день народження, де вшановували іншого колишнього вчителя. Володимир Гнатович, котрий був тепер важливим міністром, весь вечір демонстрував глибоку повагу до своїх колишніх наставників. А ті зі щасливими очима дивилися на нього, задоволені роботою.