Ігорьок прийшов мене відвідати і повідомив мені чудову новину: «Одружуюся на Даші». Я хочу, щоб мій син був щасливий, але навіщо так швидко одружуватися? Зараз так ніхто майже не робить. Спочатку пара живе у цивільному шлюбі, щоб притертись один до одного. А потім уже йдуть до РАГСу. Я розумію, що тут дуже впливає Даша, а Ігор йде в неї на поводі. Син познайомився з нею близько шести місяців тому. Даша приїхала з села вчитися в місто, тобто в неї ні кола, ні двора.
А Ігорьок попався на її хитрощі. Їй хочеться жити окремо, тому він й прийшов цього дня до мене. У мене є квартира, яку у мене винаймають квартиранти. Зараз мені 55 років і пенсії я не маю, оскільки стаж не напрацювала. Підробляла на різних роботах, але ніколи не затримувалась на офіційній. Син не хоче знімати житло, а каже, що я маю піти працювати. Вихованням сина я займалася сама. Його батько пив, тому ми розлучилися за моєю ініціативою, коли Ігорю було лише шість років. У чоловіка був успішний бізнес, але сім’я йому була не цікава. Тому я переїхала до мами з сином. Чоловіка занапастила його звичка і квартиру він заповів Ігорю. У квартирі я зробила гарний ремонт, присвятила себе вихованню сина, водила його на різні секції та гуртки. Нам чудово жилося втрьох.
Через 10 років мати померла. Мене це сильно підкосило, але я так і не пішла працювати. Почала здавати квартиру чоловіка та накопичувати на вищу освіту для Ігоря. Я завжди витрачала багато грошей на сина. У моєму віці головною необхідністю є оплачувати рахунки за комунальні послуги, а на їжу потрібно не так багато. Тож я була переконана, що мені вистачить коштів. Але зараз Ігор мене приголомшив. Він працює, незабаром йому виповниться 30 років і ходить під каблуком у своєї обраниці. У мене є проблеми зі здоров’ям, тому на роботу я не прагну, тим більше, кому я потрібна у свої 55? Я запропонувала, щоб вони жили зі мною у двокімнатній квартирі, але син цього навіть чути не бажає. Каже, що батько заповів йому житло. І в цьому він має рацію. Однак чи можна так чинити з матір’ю? Я все своє життя присвятила його вихованню, все найкраще віддавала йому. А тепер залишусь на старості років без коштів та допомоги.