Я цілий рік накопичувала гроші, щоб здивувати свого чоловіка Петра новим телефоном на нашу 20-ту річницю. Незважаючи на обмежений бюджет, я знайшла роботу на півставки, щоб зробити це. Того вечора я приготувала вечерю і чекала з телефоном напоготові, але Петро не повернувся додому і не відповідав на дзвінки. Я заснула за столом, а прокинувшись вранці, виявила, що Петро збирає свої речі.
“Що ти робиш?”, – Запитала я, вражена.
“Я йду від тебе”, – холодно відповів він.
Приголомшена, я дізналася, що він має іншу жінку. У голові промайнула думка про вмовляння, але я відмахнулася від неї. Рішення чоловіка було остаточним. Спустошена, я повернула телефон та отримала назад 40.000 гривень, які відкладала. Вперше я витратила їх на себе, почавши з перетворення у салоні краси. Я ледве впізнавала себе у дзеркалі і дивувалася, чому раніше не ставила себе на перше місце. Після салону я пройшлася по магазинах і пригостила себе кавою та тістечком – розкіш, у якій я завжди собі відмовляла.
Зрада Петра завдала біль, особливо в річницю нашого весілля, але це також змусило мене усвідомити, наскільки сильно я зневажала себе. Минув час, і я навчилася насолоджуватися життям на самоті, піклуючись про себе і роблячи собі поблажки, які раніше пропускала. Через два місяці Петро повернувся, вибачився і захотів повернутися.
“Ні”, – твердо сказала я йому, – “так не піде. Збирай речі і йди”.
Цей досвід дав мені цінний урок про почуття власної гідності та незалежності.