Минулого літа я перетворилася з випускниці середньої школи на студентку університету і зробила крок у майбутнє, яке раніше здавалося недосяжним. Розмірковуючи про минуле, я згадую часи, коли ми з мамою стояли перед складним вибором через фінансові труднощі: зимові черевики чи комунальні платежі, тепле пальто чи похід до стоматолога, предмети першої необхідності чи лікування?
Наш раціон часто складався виключно з гречаної каші, яку ми, незважаючи на труднощі, намагалися “приправити” гумором. На щастя, завдяки стійкості та творчому підходу моєї матері їй вдалося відкрити невеликий пекарський бізнес та витягти нас з фінансової безвиході. Більше того, мама змогла дозволити для мене репетиторів, що допомогло мені досягти успіхів у навчанні та закінчити школу з відзнакою.
Наша боротьба увінчалася тріумфом: мене прийняли до університету на факультет англійської філології, виконавши нашу з мамою спільну мрію. Це досягнення і всі мої успіхи – виняткова заслуга моєї матері, яка жертвувала собою і невпинно працювала над тим, щоб у мене були можливості, яких вона ніколи не мала. Зараз, вступаючи у доросле життя, я розмірковую про відсутність батька у ті непрості часи. Але саме його відсутність змусила мене стати самостійною. Я виросла в здібну людину, готову підтримати свою матір і змусити її пишатися собою, перетворивши наші минулі труднощі на фундамент для надійного майбутнього.