Ігор був відомим майстром: його майстерні руки були популярні по всьому місту для безлічі домашніх справ. Літні місяці були особливо завантажені, оскільки люди завалювали його проханнями про ремонт своїх будинків. Він був майстром на всі руки, умів ремонтувати будь-що – від проблем із сантехнікою до зборів складних меблів. Його видатні навички у поєднанні з пристрастю до роботи та радістю від задоволення клієнтів зробили його шановним та високооплачуваним фахівцем.
Одного разу серед сплеску сезонних замовлень Ігор отримав від батьків прохання відремонтувати ванну кімнату. Незважаючи на напружений графік, він не міг відхилити їхнє прохання, враховуючи їхню непохитну підтримку у важкі часи. Він присвятив себе цьому завдання, обіцяючи їм високоякісну та модну роботу. Ігор пропрацював місяць, поодинці переробляючи ванну кімнату з нуля. Його ретельне планування, точність та індивідуальний підхід дали чудовий результат. Відкриття принесло його батькам величезну радість: подяка відбивалася в їхніх обіймах зі сльозами на очах. Однак коли справа дійшла до оплати, його батько запропонував суму, набагато меншу, ніж очікувалося.
Ця занижена оцінка вразила професійну гордість Ігоря, але гроші він взяв мовчки, зберігши мир у родині. Цей досвід змусив його вирішити ніколи не приймати сімейні замовлення працювати, відчуваючи, що його навички недооцінюються. Проте Ігор продовжував свою кропітку роботу, його репутація зростала, а календар наповнювався новими замовленнями. Він знайшов задоволення в усвідомленні того, що його дії позитивно впливають на життя людей. А ситуація з батьками виклала цінний урок: «Краще заробляти з чужими, ніж втрачати зі своїми».