Олена повернулася додому напередодні Нового року після втомливого відрядження, де в неї був набридливий балакучий попутник, який постійно говорив про свого собаку, Шаріка. Після приїзду їй зателефонував чоловік, Володя, і сказав, що рано повернеться додому з гостем. Це привело Олену в сказ; вона ніколи не любила сюрпризів. Вона втомилася, а в хаті ще панував безлад.
Спершу Олена подумала про нового колегу Володі, про якого він часто говорив; може, він таємничий гість? Але тут її осяяла параноїдальна думка – а що, коли це жінка? Що, якщо її чоловік приведе додому витончену даму, яка затьмарить змучену Олену своєю красою та стилем?! Підпитувана тривогою, Олена впорядкувала будинок, приготувала смачну їжу і навіть приготувала в останню хвилину торт з печива без випічки. Вона елегантно одягнулася, вирішивши справити враження незалежно від гостя. О 18:15 пролунав дзвінок у двері.
Чекаючи побачити чоловіка або з його колегою, або з якоюсь красунею високого класу, Олена з подивом виявила, що Володя стоїть з коробкою, що гойдається. Він сором’язливо показав усередині маленьке пухнасте цуценя. – Його звуть Шарік, – пояснив Володя, по-дитячому радіючи своєму ж сюрпризу. Виявилося, що цуценя Володі запропонував його друг, адже у його дочки з’явилася алергія на шерсть. Серце Олени розтануло. Всі її тривоги та втома випарувалися, коли вона обняла цуценя. Вони сіли за стіл разом, як нова, велика родина, готова зустріти Новий рік із новою радістю.