Головний ліkар вийшов до мене і сказав: – Ваша дочка наро дилася ідеально здо ровою, а дружини більше немає в живих. Я обійняв дочку, раптом він голосно заnлакала. Я злякався і помітив, що.

0
39

З Анною ми познайомилися в автобусі, коли оби два їхали до рідного міста після навчання. Після цього ми з нею зустрілися за 2 тижні, і вже ніколи не відпускали один одного. Ми разом працювали, разом накопичували на свою мрію: на квартиру для своїх майбутніх діток, яку ми придбали за три роки після весілля. Анна завжди здавалася мені невин ним янголятком. Навіть у день нашого знайомства вона була в образі ангела: золоті кучері волосся бовталися перед її очима, а її блакитні очі бігали по строках книги, ніби боя лися, що вони зникнуть за мить.

Advertisements

Коли ми одружилися з Анною, я не вірив, що мені посміхнувся такий успіх, адже я б ніколи й уявити не міг, що після багатьох невдалих стосунkів зустріч її, свою ідеальну дружину. Коли Анна показала мені тест із двома смужками, я розnлакався. Ми влаштовували фотосесію щомісяця, щоб потім робити колаж та показати його дітям та онукам. Ось настав довгоочікуваний день. Ганна тужилася в палаті, а я собі місця не знаходив за дверима в коридорі. Мені здавалося, щось не так, все затяглося. Не здавалося. Раптом я побачив, як усі лікарі зупинилися. Вони опустили свої голови, а головний ліkар вийшов до мене і сказав: – Ваша дочка наро дилася ідеально здо ровою, а дружина… ми зробили все, що було в наших силах…

Я обійняв дочку і почав заспокоювати себе, подумки повторюючи, що це сон, незабаром я прокинуся, і Ганна буде жива і здо рова. – Можете попрощатися з дружиною … – Чоловічий голос збив мої мрії, запросивши мене в палату до дружини разом з дочкою. Я глянув на неї, а вона лежала з таким спокійним обличчям, наче просто спала. У палаті світло впало так, що над головою Ганни з’явився якийсь німб. – Це знак… ти ж нікому зла у житті не зробила. Ти не можеш так з нами вчинити… це несправедливо. Я опустив голову, і раптом наша малеча голосно заридала. Я злякано обійняв її і помітив, що Анна дихає. Я тут же покликав ліkaрів до її палати, а за кілька годин вийшов той самий лікар – здивований і дуже радісний. – У моїй практиці такого не було… – сказав він, -з вашою дружиною все гаразд, їй потрібний відпочинок. Коли вона прокинеться, можете зайти до неї. Через 3 роки моя анна наро дила мені 2 міцних хлопців-близнюків. Я найщасливіший чоловік у світі.

Advertisements