Мене звуть Ольга, мені цього року виповнилося 35. Я мати двох дітей. Моєму старшому сину дванадцять, а доньці дев’ять. Скажу одразу, що діти для мене найголовніше у житті. Я завжди намагалася забезпечити їм усе найкраще. Після народ ження первістка я навіть пішла з роботи, щоб усю себе їм присвятити. Хоча вони вже від носно самостійні, і зараз із ними багато клопоту.
Мене дуже турбують стосунки з чоловіком. Останнім часом ми віддалилися один від одного. Все почалося з того, що Максим почав вимагати, щоб я вийшла на роботу. -А хто водитиме на спортивні заняття Єгора? А хто робитиме з Юлею домашнє завдання? А як же розвиваючі ігри? Ні, я не можу залишити дітей! А ще Макс хотів, щоб ми дітей у вихідні відправляли до бабусі і разом проводили час.
Я була kатегорично проти цього. Алевтина Миколаївна стара і не зможе за ними стежити. Нещодавно ми сиділи з подругою, і вона поділилася зі мною тим, що мій чоловік звернувся до її чоловіка за юридичною доnомогою, бо хоче подати на роз лучення. Зі мною чоловік ніколи про роз лучення не говорив, вкрай образило, що він таке думає за моєю спиною. А ми ж у шлюбі 15 років, і я не хочу роз лучатися! Що ж робити?