Таке почуття, що довкола мене знаходяться якісь непристойні люди, які не мають жодного почуття такту. Вони ставлять дурні питання, причому іноді їхні питання прямо суперечать одне одному. Дуже любить пхати свій ніс у моє особисте життя тітка Люда. Поки що я не вийшла заміж, вона постійно нила мені на вухо, що я так і залишуся вдома, що нікому я не потрібна. Щойно вийшла заміж, то тітка Люда казала, що вона так і знала, як у воду дивилася, що я заміж незабаром вийду і все в мене буде добре.
Потім вона разом з моєю мамою і бабусею почали діставати питаннями про те, коли ж я нарешті народ жу дитину. Ми з чоловіком не поспішали, ми вирішили для себе, що спочатку потрібно створити всі умови, а вже потім думати про дитину. Коли ми нарешті були на тому рівні, коли могли собі дозволити завести дитину, то я наро дила. Все йшло добре, родичі були задоволені, але головне, що нам із чоловіком було зручно. Через якийсь час тітка Люда знову ожила і почала завалювати мене питаннями:
-То ти вже третій рік у деkреті сидиш, коли на роботу? -Я і так працюю… -Ні, ти що. Сидіти з дитиною це не робота, досить тобі лінуватися. -Ні, я справді працюю. У мене віддалена робота, я з дому надсилаю свої проекти. -З дому не рахується, все ж таки потрібно серйозніше до роботи ставиться, – ось такі дурні висновки робила тітка Люда. У мене чоловік заробляє стільки, що цілком може спокійно утримувати мене і сина, навіть якщо я не працюватиму. Я працюю просто на своє задоволення. І ось потім тітка Люда стала завалювати питаннями про те, коли я народ жу другу дитину. Я не уявляю, що коїться в голові у тітки, але її питання позбавлені будь-якої логіки.