Три роки тому я познайомилася із чудовим чоловіком. Він до нас тоді влаштувався працювати в офіс. Михайло мені сподобався тим, що він дуже уважний та дбайливий. Він відразу виявив мені симпатію, і ми почали спілкуватися. Спершу спілкувалися як друзі, а потім зрозуміли, що між нами відбувається щось більше. Якось він запросив мене на побачення і зізнався у всьому. Я була лише рада. Я знала, що у нього був перший шлюб, і від першого шлюбу він має сина. Це мене зовсім не налякало. За півроку наших стосунkів він вирішив познайомити мене зі своїм сином. Я купила іграшки для дитини та вирушила в гості. Юрію шість років, він прийняв мене досить доброзичливо.
Після цієї зустрічі я не сумнівалася, що ми матимемо чудові стосунkи. Ще через час ми вирішили з’їхатися. Спочатку все було просто чудово. Юрко мене добре прийняв. А потім ми якось відправили його на вихідні до бабусі до села, після чого він якось змінився. Але я не відразу зрозуміла, що зміни відбулися після візиту до бабусі . Він почав уникати мене, хамити і грубити. Я не розуміла, чим заслужила таке ставлення. Через напруженість у стосунkах із Юрою, у нас з’явилася напруга і у стосунkах із Мишком. Півроку ми ось так жили і не розуміли, коли все пішло не так. Я навіть про роз лучення почала думати. Якось я рано повернулася додому.
У той період ми попросили свекруху, щоб вона посиділа з Юрою. Я відчинила двері своїм ключем, коли увійшла, почула дивну розмову: – Ти зрозумій, вона тобі не рідна мати. Вона взагалі тобі ніхто, ти її слухатись не пови нен. І взагалі, коли у них з татом з’явиться спільна дитина, тебе швидше за все відправлять до мене, тому краще зробити так, щоб вони роз лучилися. Я була просто вражена, але не розгубилася і дістала з кишені телефон, увімкнула диктофон і записала її цю чудову промову. Я й не підозрювала, що Алевтина Петрівна до мене nогано ставиться, вона завжди посміхалася мені в обличчя. Потім я різко увійшла на кухню, нічого їй не сказала, просто попросила залишити квартиру. Потім показав цей запис чоловікові, після цього він заборонив своїй мамі до нас приходити, а з Юрою ми поговорили та пояснили, що його дуже любимо і нікуди віддавати не збираємось. Ось як можна було казати такі речі дитині?