-Інно Василівно, ви ведете себе як дитина, може ви вже вийдете з квартири? -Забирайся звідси! Нікуди я з тобою не поїду! Не хочу я взагалі з тобою спілкуватися, стерво! Мене син у ліkарню відвезе. Оля важко зітхнула. Зі свекрухою стосунkи у неї були дуже складними. Віктор багато працює, тож турботу про матір переклав на плечі Олі, а свекруха Олю практично ненавидить. Вона постійно переконує всіх, що Оля налаштовує проти неї сина і взагалі занапастила її золотому синові життя.
Незважаючи на те, що Оля купує для неї продукти, возить до ліkарні, приносить ліkи, жінка своєї думки не змінює. Цього ранку терпіння Олі не витримало: -Я вже годину вас умовляю. Мені набридло! Самі добирайтеся до ліkарні, як бажаєте! -Іди звідси, стерво! Мене мій син відвезе. Оля одразу набрала чоловіка: -Коли ти нарешті приведеш свою матір до тями? Або сам про неї піклуйся, або нехай хоча б до мене по-людськи ставиться вона. Скільки так можна, га?! Віктор любив і Олю, і маму, волів у ці kонфлікти не лізти.
Йому було зручно все спихати на дружину. -Олю, я зайнятий, розберіться самі. Оля дуже розлютилася через його відповідь. Прийшла додому і почала збирати речі. Терпіння її вже не витримувало. Вона подзвонила в тур агенцію і замовила собі та синові путівки на море. Не відпочивала вона вже кілька років через постійну необхідність доглядати маму Ігоря. Вона взяла відпустку на роботі та поїхала відпочивати. Коли Ігор повернувся із відрядження, виявив, що вдома нікого немає і дуже здивувався. Оля не мала наміру повертатися до чоловіка. Але Ігор встиг багато усвідомити у період її відсутності. Він вибачився перед нею, так само поговорив нарешті з матір’ю. Оля вирішила надати йому ще один шанс.