Ішов Денис на автобусну зупинку і похмуро розмірковував. День не вдався з самого ранку. Прийшов на роботу, а там начальник йому оголосив, що він потрапив під скорочення. Звільнили його. А все тому, що начальник мав намір прийняти на його місце свою родичку. Хлопець дуже засмутився, що втра тив роботу. Коли він розповів про це своїй дівчині Тані, сподівався отримати підтримку та розуміння. Однак, як тільки Таня дізналася про те, що він тепер безробітний, одразу змінила ставлення до нього і заявила, що він їй такий не потрібен.
-І що тепер? Як ми по кафешках гулятимемо? -Тань, тебе тільки це хвил ює? -Ні не тільки. Мене турбує, чому я все ще з тобою. У тебе нема хати, а тепер і роботи. -У мене є будинок у селі. -Не сміши мої тапочки. Кому потрібна ця хатина? -Ти не знаєш чому ти ще зі мною? -Так. Хлопець окотив її холодним поглядом. -Тоді нам потрібно роз лучитися. -Згодна. -Дуже добре. Так і розійшлися. Адже раніше йому здавалося, що Тетяна його любить. За орендоване житло він nлатити більше не міг, тому зібрав свої речі і вирушив до села.
Будинок бабусі зустрів його зарослим двором і парканом, що покосився. Добрий сусід Леонід доnоміг йому привести будинок у божеський вигляд. Коли він розбирав речі бабусі, то знайшов велику суму накопичених грошей. Мабуть, бабуся довго їх збирала. Гроші дозволили хлопцеві організувати капітальний ремонт. Незабаром стара хатинка перетворилася на затишне гніздечко. Денис і своє kохання зустрів у цьому селі. Варто йому побачити племінницю Леоніда, так він сильно закохався. Невдовзі зробив дівчині пропозицію. Живуть вони зараз разом душа в душу, виховують гарну доньку.