Учора у нас із чоловіком та старшою дочкою відбулася важлива розмова. Вона давно хотіла з нами поговорити, чекала, коли батько повернеться із санаторію. Як виявилося, вона хотіла, щоб ми переписали на неї нашу квартиру. Але давайте по порядку. У нас дві доньки, вони обидві заміжні. Старша виховує сина- старшокласника, а у молодшої двоє малюків. Декілька місяців тому мій чоловік переніс операцію, це був переломний момент для нашої родини. Він ніколи не хворів, завжди стежив за своїм здоров’ям, до останнього працював, займався будинком та дачею. Все трапилося на дачі: добре, хоч старша дочка була поруч і вчасно прийшла на доnомогу.
Вона все взяла на себе: знайшла гарну ліkарню та лікарів, водила на фізіотерапію, знаходила потрібні ліkи. Під час лікування чоловіка від стресу загострилися мої хво роби, від чого і я потрапила в ліkарню. Старша дочка взяла відпустку і дбала про нас двох. Стільки клопоту ми їй завдали, але вона у всьому доnомагала. Молодша дочка жодного разу не приїхала, та й як би вона приїхала? Двоє дітей, один ще зовсім маленький. Тільки старша дочка після цього розлютилася на сестру, адже та ніяк не доnомагала з батьками, ні фізично, ні фі нансово, а її чоловік і його батьки все ж могли б запропонувати доnомогу.
Відносини між доньками були прохолодними і не склалися ще з дитинства, хоча вони й намагалися бути уважними одна до одної. Молодша дочка була нашою пізньою дитиною, її ми любили по-іншому, а старша відчувала це і ревнувала. І якось громадянський чоловік старшої доньки сказав, що її сестра нагадає про себе лише під час поділу майна. Якісь люди порадили їй не чекати заповіту, бо сестра може його оскаржити. Про це старша дочка і прийшла поговорити: якщо ми не перепишемо квартиру на неї, то раптом щось трапиться, вона більше не піклуватиметься про нас.