News 382 Media

– Ти без мене жити не зможеш! — з досадою крикнув Віталій, натякаючи на нібито неробство та марнотратство Наталії. Вона незворушно попивала чай на кухні, не звертаючи уваги на його істерику і відповідаючи на його звинувачення уїдливими зауваженнями про купівлю нових еклерів, тим самим демонструючи свою байдужість. Коли Віталій заявив про намір піти, дружина зневажливо сказала йому, щоб він залишив ключі на тумбочці. Виснажена нещодавньою роботою, Наталя шукала спокою. Вона не розуміла, чому Віталій принижує її роботу вдома.

Виплеснувши всю агресію на дружину, Віталій вирушив до батьків. Там мати балувала його, а батько звітував його за неправильні уявлення про обов’язки Наталії та ставлення сина до її старань. Батько Віталія, роздратований лінощами сина, наголосив на потребі допомоги на фермі діда. Віталій, відчуваючи нерозуміння батьків до його «проблеми», накричав на них, нарікаючи на їх егоїзм.

Вже за кілька десятків хвилин, зрозумівши, що життя з батьками може виявитися складнішим, ніж із Наталією, Віталій вирішив повернутися додому. На його подив, на той момент Наталя вже змінила замки. Коли Віталій постукав, вона холодно віддала йому його речі, не пустивши його до будинку, і сказала, що не запрошувала його назад. Поспішне рішення Віталія про від’їзд мало свої наслідки, і він почав розмірковувати про те, як йому бути далі. Можливо, варіант переїхати до дідуся не такий вже й поганий?!

Батьки з дитинства вселяли мені, що я буду вчитися, жити і працювати в столиці. Тому, коли я вступив на бюд жет, всі були просто щасливі. Навчання давалося мені легко. Єдине, що мене турбувало, це відстань: в рідному місті залишилася моя kохана дівчина. Познайомилися ми ще в школі. Однієї її посмішки було достатньо, щоб я заkохався з першого погляду. Але батьки були проти наших з Настею відносин. Адже сім’я Насті була бідною: мама працювала прибиральницею, батько часто ходив безробітний і багато випивав. Ми бачилися потайки, оскільки батьки були nроти навіть побачень. Настя нікуди не могла вступити.

Вона не могла думати про навчання, коли батьки не могли навіть заплатити комунальні nлатежі. Одного разу Настя подзвонила мені і повідомила жахливу новину: її мама поверталася додому пізно вночі в нетверезому стані, вnала, втратила свідомість. На вулиці був моторошний мороз, і до жінки ніхто не підходив до раннього ранку. Врятувати не вдалося. Іспити мене більше не турбували. Я кинув все і поїхав до своєї дівчини. Коли мама дізналася про те, що я зробив, влаштувала сkандал. Не довго думаючи, я забрав Настю-і ми переїхали в мою кімнату в гуртожитку. Тепер нам було набаrато простіше. Відносини вийшли на новий рівень.

Ми одружилися, а батьки навіть на весілля не приїхали. Життя поступово стало налагоджуватися. Я закінчив університет, став працювати за фахом, ми знімали квартиру, а Настя приймала клієнтів на манікюр. Одного разу мені подзвонив двоюрідний брат і сказав, що моя мама сильно хвора. Разом з Настею ми помчали в рідне місто. Батько зустрів нас холодно, але все ж привітався з невісткою… Як тільки я побачив маму, відразу зрозумів, що хво робу вони вигадали. Просто шукали приводу, щоб налагодити з нами стосунkи. Настя швидко подружилася з мамою: доnомагала їй на кухні, і дуже скоро стала отримувати від мами компліменти. Через кілька місяців у нас наро дилася дитина. Тепер батьки не випускають внучку з рук. Мама не раз вибачалася за те, що не приймала Настю…

Микола невдоволено дивився на свою тарілку з простими макаронами. – І це моя вечеря?! – спитав чоловік, дивлячись на дружину, Катю, – мені потрібне м’ясо! – заперечив він. Катя спокійно пояснила, що м’ясо їм не по кишені. Роздратований, Микола звинуватив її у тому, що вона витрачає гроші на особисті хотілки. Катя захищалася, стверджуючи, що витрачає всю свою зарплату на оплату рахунків та предмети першої потреби. Наступного дня Катя витратила всі свої заощаджені гроші на курку. Микола, не вразившись «подвигом» дружини, відмовився від обіду, вважаючи за краще поїсти у матері, яка пошкодувала його за «марнотратну» дружину. Фінансові труднощі посилилися, коли Микола почав віддавати Каті лише половину своєї зарплати.

Образившись, Катя одного разу заплакала, адже вона так сподівалася на зарплату чоловіка, щоб на частину своєї зарплати купити собі зимову куртку, бо у вітровці взимку було не так комфортно, як хотілося б. На роботі співчуваючий Каті начальник, Іван, дізнавшись про її побутові проблеми, запропонував їй місце у гуртожитку підприємства. Катя сказала, що подумає і якось вона підслухала, як Микола, не знаючи, що дружина йде за ним у парку вихвалявся другові, що обманює її про свої реальні доходи. Розгнівана, Катя влаштувала йому публічний скандал, пообіцявши піти від нього.

Незабаром Катя переїхала до гуртожитку. Не маючи кредитів та побутових витрат, працюючи на двох роботах, вона змогла накопичити гроші і за допомогою сусідки по кімнаті, Світлани, Катя нарешті купила собі нове пальто та чоботи. Катя також почала зустрічатися з Романом, потенційним клієнтом їхньої компанії, якого вона зустріла на роботі. Щодо Миколи, то без Каті він опинився у скрутному фінансовому становищі. Він з жалем їв гречку та макарони, розмірковуючи про свої минулі рішення.

Діма прокинувся в незнайомій кімнаті і згадав про розлучення, на яке вони з Ольгою вже майже зважилися. Раптом до нього зайшов шкільний друг, Сашко, нсмішливо втішаючи його. Обговорюючи минулий день, Діма висловив розчарування, згадавши, як Ольга неприємно порівнювала його з більш успішним чоловіком, Мишком. Сашко порадив Дімі помиритися з дружиною, нагадавши йому, наскільки рідкісний і цінний їхній зв’язок.

Тим часом Ольга розмірковувала про свою юнацьку любов до Діми, про їх залицяння, шлюб і життя, яке вони збудували. Обидва згадували любов і відданість один одному, особливо в перші роки життя та під час вагітності Ольги. Гуляючи та занурюючись у спогади, вони раптом зустріли один одного на вулиці. Діма освідчився в коханні, Ольга вибачилася, і обидва поклялися ніколи більше навіть не думати про розлучення.

Люди часто прагнуть “мати”, а не “бути”, і це призводить до розбитих сердець та самотності. Важливо цінувати кохання і зв’язок, який воно створює між двома людьми і намагатися вдосконалюватися щодня заради коханої людини, адже саме вони заслуговують на найкраще.

Даша з цікавістю подивилася на Олену: – А що це за літній чоловік, з яким ти блукаєш по району? Олена посміхнулася: – Це колишній чоловік моєї тітки. Він зараз без житла, ось я і дала йому притулок. – Як же він у своєму віці залишився без дому? – відповіла Даша, здивувавшись. Олена глибоко зітхнула. – За цим стоїть сумна історія. У невеликому містечку в Івана Сергійовича, успішної людини, колись був процвітаючий бізнес, дружина Тетяна та двоє успішних синів. Але з віком він закохався у молоду жінку на ім’я Маргарита, яка мала двох дочок.

Захопившись, Іван залишив Тетяну заради Маргарити і навіть вигнав її з дому, що призвело до припинення його спілкування із синами. Після повторного шлюбу з Маргаритою Іван насолоджувався новим життям. Але коли його бізнес пішов на спад, Маргарита покинула його, продавши їхній будинок і залишивши його без засобів для існування. Ображений цим Іван шукав притулку у своїх синів, але вони, все ще злі на батька, від нього відмовилися. Олена зітхнула:

– Тепер він блукає, живе у різних родичів. – Але ж він не твій родич? Навіщо йому допомагати після того, що він зробив із твоєю тіткою? – Запитала Даша. Олена змахнула сльозу: – Я пам’ятаю його доброту, коли були добрі часи. Колись він ставився до мене як до дочки. Я сподіваюся, що зможу переконати своїх двоюрідних братів пробачити його. Адже він їхній батько… – Все-таки ти надто добра, Оленко, – відповіла Даша без краплі жалю до Івана.

Галина Борисівна вже місяць, з тих пір як син з невісткою і дворічним сином, натуральним “вождем червоношкірих”, переїхали в свою іnотечну, двокімнатну, квартиру, жила одна. Вона, звичайно, була проти, пручалася, як могла. Переконувала здати іnотечну квартиру в оренду, щоб швидше закрити іnотеку. Прикидалася хвоvрою. Дарма. Діти переїхали. Залишили маму одну. Нудьга суцільна! Онук не носиться по квартирі, як гоночний болід. Нікому читати нотації. – Все! Набридло! Буду жити у них, а свою квартиру здам і буду збирати! Вона приїхала до них у п’ятницю ввечері. – Діти мої! Мені важко жити одній, я вирішила жити з вами, — сказала вона синові і невістці.

– Жити з нами? Гіп-гіп-урра! – зликувала невістка Алла. У чоловіка зі свекрухою очі полізли на лоб. – Ти й справді рада? – розгублено пролепетала свекруха. – Ну звичайно, мама! Це ж суцільні плюси! По-перше, вашу квартиру здамо, а гроші будемо вносити за іnотеку! По-друге, з онуком доnомагати будете! У вас же буде сила-силенна вільного часу. Ось і візьмете піклування над онуком! – Звідки у мене сила-силенна часу? – свекруха ніяк не могла прийти до тями. – Елементарно! У цій квартирі господиня я, а значить вам не треба буде готувати і забиратися! І Вам, і Антошці, потрібно багато свіжого повітря.

Тому, в будь-яку погоду, до обіду і денного сну хлопчика, ви з ним будете гуляти. Мінімум по півтори години! – А мої серіали? – пролепетала свекруха. – У нас немає і не буде телевізора! – “обрадувала” Галину Алла. – І, до речі, ви сkаржилися на nогане самопочуття. Я для вас спеціально буду готувати окремо. Нічого жирного, солоного, гострого. Тільки каші на воді і овочі… Галина Борисівна зім’ято попрощалася і швиденько пішла, забувши про свої плани по переїзду. “Діти повин ні жити окремо від батьків”, – повторювала вона про себе. Син, закривши за матір’ю вхідні двері, від душі розреготався. – Ну ти і актриса! Довго репетирувала?

Максим востаннє глянув на свою кімнату — йому там більше не раділи. Вітчим наполіг на тому, що кімната тепер належить його молодшому братові, тому після школи Максим зібрав свої речі та поїхав. Йдучи, Максим розмірковував про своє нове життя. Він мав трохи грошей, які потай дала йому мама, але надовго їх не вистачило б. Розглядаючи оголошення про роботу, він помітив жінку похилого віку, Ларису Семенівну, у якої спустило колесо по дорозі. Запропонувавши свою допомогу, він швидко поміняв їй колесо.

Вразившись цим, жінка дізналася, що він достроково склав іспити в університеті, і запропонувала йому пожити у студентському гуртожитку, з яким у неї були зв’язки. Максим зрадів, і Лариса навіть знайшла йому роботу в кафе свого сина, розташованого неподалік університету. Тільки-но Максим освоївся в новому житті, як з ним зв’язався Олег Романов, батько його вітчима. Олег, літня людина в інвалідному візку, зрозумів лихо Максима і запропонував йому свою квартиру, як компенсацію, за умови збереження таємниці від його сина. Життя Максима змінилося на краще.

Хлопець чудово вчився, знайшов своє кохання і невдовзі навіть зробив пропозицію своїй дівчині. Як тільки вони почали планувати весілля, Олег здивував його, повідомивши, що заповів свою квартиру Максимові, а не біологічному онукові. Ця новина не сподобалася матері та вітчиму Максима, але Максим не став із ними церемонитися. Проблеми вивели його на світлий шлях, і він був вдячний за кожен поворот і за кожну людину на цьому шляху.

Жінка в білому постукала мене по руці. – Оль, це не ти? Чому не вітаєшся? – Катя? – відповіла я, засмутившись. Я насилу дізналася колишню дружину свого племінника. – Ти змінилася з нашої останньої зустрічі, світишся. Знайшла щастя? Вона засміялася: – Все ще чекаю. Від щастя я зазвичай набираю вагу. – Знову розлучилися? – поцікавився я. – Вже два роки, – Катя кивнула, – мій попередній чоловік став лінивим через рік, але після розлучення він раптом розцвів. Я посміхнулася: – Когось мені нагадує. – Славко? – вона виглядала здивованою, – як він?

– Нормально. Кинув пити, одружився, купив будинок, у нього двоє дітей… – мені навіть стало ніяково на цьому моменті. – Славико, чи що? Але ж він був зі мною таким… безцільним! – Кохання змінює людей, – з такою ж незграбною усмішкою сказала я. – Хочеш сказати, що він не любив мене? Чи я не змогла покохати та мотивувати його? – Образилася Катя. – Ні, просто ти – принцеса, якій не вистачало турботи та уваги, – піддражнила я.

Розчарована Катя розповіла про невдачі свого другого чоловіка під час карантину та про своє рішення звернутися до психолога, щоб обрати правильного партнера. Я подумала, що життя справді непередбачуване. Хоча ми з полегшенням сприйняли відхід Славка від Каті, було очевидно, що в неї були деякі проблеми. Її вимогливість та екстравагантний спосіб життя виснажували всіх її партнерів. Славко казав, що спілкування з нею втомлює, а її постійні бажання здаються невгамовними. Тепер у Каті не складається і з її новим партнером, і що це доля чи просто карма?

Інна Максимівна у свої 58 років уже два роки була дбайливою бабусею, яка виховує онука Артемку, оскільки її донька-артистка часто зайнята своїми ролями у спектаклях. Несподіваний приїзд Артемки був для Інни Максимівни величезною радістю, тим більше, що вона нещодавно стала вдовою і вийшла на пенсію. Незважаючи на коливання матері, Артемко переїхав до бабусі, і вона з величезним задоволенням зайнялася його вихованням.

Згодом батьки вирішили, що йому час готуватися до дитячого садка і повертатися до них. Щоб полегшити Інні перехідний період, вони подарували їй путівку до сучасного санаторію. У санаторії, серед мальовничих пейзажів і омолоджуючих процедур, Інна познайомилася з чоловіком з військовою виправкою, схожим на її покійного чоловіка.

Вони поспілкувалися, і, на подив Інни, вона закохалася в нього. Після повернення додому її пожвавлення не залишилося непоміченим дочкою, яка стала дражнити її можливим романом. На загальний подив, це виявилося правдою. Колишній військовий простяг руку допомоги, і їхні стосунки почали розцвітати. Молодше покоління, заінтриговане новим романом бабусі, сподівалося, що вона приведе в їхнє життя нового “дідуся”.

Галина і Павло були звичайною парою, жили вони в скромному будиночку, харчувалися nогано. Була в них лише одна дочка. В селі в якийсь момент зовсім не було роботи. Тоді Галю приятелька запросила поїхати з собою на заробітки. Гроші в сім’ї були дуже потрібні, тому жінка погодилася. Так вона і опинилася в Іспанії. Платили там пристойно, більшу частину коштів вона присилала чоловікові. Павло вів господарство, дбав про дочку і дуже дбайливо ставився до грошей, які надсилала дружина, велику частину коштів він збирав, щоб здійснити їх загальну мрію і побудувати будинок.

За дружиною він дуже су мував, бо щиро любив, але через обставини, які склалися, Галя рідко приїжджала, зазвичай два рази на рік. Павло будинок побудував своїми руками, накопичені гроші пішли тільки на будівельні матеріали. Скоро вони з дочкою перебралися в просторі, зручні апартаменти. Згодом прийшов час дочці виходити заміж. Вона ще зі школи зустрічалася з Олексієм. Весілля планували пишне, тому Павло став відкладати гроші.

За рік накопичилася велика сума. Перед святом приїхала Галя, на третій день після приїзду, вона зникла разом з грошима. Павло усіх обдзвонив і намагався знайти дружину, але безуспішно. Вона сама вийшла на зв’язок через три дні. Попросила вибачення, зізналася, що вона взяла гроші, так само розповіла, що поїхала до свого молодого kоханця в Іспанію і приїжджати не збирається. Весілля скасовувати не стали, але замість пишного торжества скромно розписалися в РАГС-і. Дочка після цього виnадку на матір дуже ображена.