З близькою подругою ми дружимо ще з шкільної парти. Після закінчення разом поступили в університет, закінчили з відзнакою, але після цього наші долі розділилися. Я вийшла заміж за kоханого чоловіка, наро дила дітей і повністю занурилася в домашні справи. А подруга стала справжньою біз несвумен. Поки я прала пелюшки, вона старан но працювала, куnила собі квартиру, машину. Кожен день для неї свято – вона зустрічається з друзьями, відкриває для себе нові країни, а по вихідних відпочиває в нічних закладах.
А що? Вона вільна, заможна жінка, може дозволити собі розкішне життя, без всяких правил. Я іноді їй так заздрю, але її спосіб життя не всім подобається. Справа в тому, що подруга змінює чоловіків як рукавички – щодня з новим хлопцем. Вона не просто з ними спілкується, а вступає в ін тимний зв’язок. Коли я запитала її про це, вона заявила, що перебуває в активному пошуку свого принца, а для цього потрібно зустрічатися з чоловіками, дізнаватися їх ближче. Найчастіше нові знайомі виявляються неробами, які живуть з мамами.
Що стосується близькості, за словами подруги, це корисно для здо ров’я. Вона – мой найближча людина, так що я підтримую її у всьому, але моєму чоловікові не подобається поведінка подруги. Він десь почув, що моя подруга гуляща, та зараз забороняє мені з нею спілкуватися. Я намагалася пояснити, що в нашому столітті таке відбувається на кожному кроці, і це нормально. Чоловік не хоче слухати: «Щоб ноги її більше не було в нашому домі». Не знаю навіть, як вчинити. Може, чоловік прав: для чоловіків гуляща жінка не в порядку речей? Але і втратити подругу я теж не можу.