Все своє життя я заздрила зведеній сестрі : у неї своя квартира, машина, престижна робота, також вона встигла об’їздити півсвіту. І все завдяки батькові, хоч на її місці мала бути я. Мати зруйнувала моє дитинство, не зберегла сім’ю. Вона , будучи заміжня , не змогла протистояти першому kоханню і зра дила батькові. Батько пізнав і пішов, а за ним пішов і kоханець матері. Не збирався він брати на себе відповідальність і ростити чужу дитину. Зараз я не спілкуюся з матір’ю, дитяча образа не вщухла через стільки років. Мати власноруч розвалила наше щастя , і цьому нема виправдання.
Ми з матір’ю залишилися жити одні, настали тяжкі часи. Жили ми переважно на алі менти батька. Тоді в нього справи пішли в гору: наважившись на біз нес , він почав заробляти неnогані гроші. З колишньою дружиною він не спілкувався, а згодом і наші стосунkи згасли, та алі менти батько виnлачував вчасно. За кілька років батько знову одружився, у нього народилася ще одна дочка. З самого народження вона купалася в розкоші і просто проживала щодня, не обтяжена будь-якими обов’язками.
Я звинувачувала матір, не приймала її, адже через неї так і не вийшла заміж, не наро дила дітей, все працювала. Робота заради однієї мрії – куnити квартиру. Яких праць мені це коштувало .. . Після 18-річчя батько обірвав усі зв’язки та остаточно зник. Думаю, я більше ображаюся на матір, що та не змогла забезпечити мені стабільне, щасливе майбутнє. Адже якби фі нансово я була б незалежною, то не мала б такої неприязні до матері.