Раніше свекруха жила в селі, у власному будинку. Настав момент, коли довелося її будиночок nродавати і забирати жити до себе. Так як наші діти вже виросли, і жили окремо зі своїми сім’ями, то ми виділили їй окрему кімнату. Ніна Михайлівна ще дуже міцна жінка, незважаючи на те, що їй було сімдесят років. Вона все життя пропрацювала в селі вчителькою, тому в її характері поєднувалися два фактори: у неї була хороша пам’ять, а життя в селі залишила свій відбиток і звички. Переїхавши до нас і, трохи освоївшись в своїй кімнаті, Ніна Михайлівна вирішила внести свій внесок в затишок всієї квартири. Якось раз, повернувшись додому після роботи, ми побачили, що на всіх поличках, столиках і тумбочках були зв’язані гачком серветки.
Поки чоловік стояв у шоkовому стані, я встигла зорієнтуватися. Як красиво! – вигукнула я. Коли ми пішли в свою кімнату, чоловік запитально подивився на мене. – Ну, нехай дня два побуде так, адже твоя мама так старалася. Я потім що-небудь придумаю. Серветки протрималися три дні. Потім я переконала свекруху, що в місті дуже пильно, і в цих серветках збираються різні мікроби, від яких ми можемо захво ріти. Здається, все прийшло в норму. Ніна Михайлівна почала звикати до нового побуту і способу життя, але думка внести посильний внесок в наш побут її не залишала. – Ось я баночки з кришками, що закручуються, помила і посушила. Бачу, ти їх викидаєш. А в них же зручно крупи зберігати, а можна і заготовки робити. Я їх з села привезла. – І як я їх не помітила при переїзді? – подумала я, з жа хом дивлячись на всі ці банки.
Сваритися не хотілося, але і банки мені на кухні не потрібні. – Давайте їх залишимо для заготовок. Може, ви їх поки у себе в кімнаті потримайте, поки не знадобляться. Далі Ніна Михайлівна взялася за речі. Поки нас не було вдома, вона ретельно перевірила всі шафи, вибрала все, що їй здалося не свіжим, і замочила у ванні. Я розглянула серед білизни у ванній пару моїх дороrих брендових блузок і комплект мереживної білизни. Тут до мене дійшло, що свекрусі просто нудно. Вона ніяк не може звикнути жити в нових умовах, де немає ні подруг, ні городу. Довелося в неділю кликати всіх сусідських бабусь на чай, щоб Ніна Михайлівна знайшла собі нових подруг.