У цьому світі зовсім немає справедливості. Людям, які нічого не варті, які нічого не роблять, все дістається, а тим, хто старається і себе не шkодує, ніхто не простягає руку доnомоги. Я зробила себе сама. Щоб досягти того, що у мене є зараз, я не спала ночами, працювала над собою. Це коштувало мені багато часу і сил. А батьки вирішили переписати майно на брата, а він навіть не рідний нам. Питання біологічної спорідненості другорядне. Чорт з ним! Основна заковика в тому, що він всього цього не гідний через своїх людських якостей і вчинків. До нього завжди ставилися краще з жалості. Його батьки були близькими друзями моїх батьків, коли мені було вісім, потрапили ДТ П.
Їх не стало, трирічний син пови нен був потрапити в дитячий будинок, але мої батьки його уси новили. Дуже благородно, нічого не скажеш. Його з самого дитинства балували, закривали очі на багато проступків. Він рано став курити, а його навіть не лаяли. Гуляв у сумнівних компаніях, пристрастився до алkоголю. Йому все прощалося. Я весь день вдома сиділа і книжки гризла, а до мене суворіше ставилися. Втім, можливо, що це пішло мені на благо, а братові на шкоду пішло таке милосердя. Я вивчилася в університеті, знайшла роботу.
Дуже старалася і накопичила собі на квартиру. Він ніколи не мав жодних амбіцій, йому вже двадцять п’ять, а живе за рахунок батьків. Дев’ятий клас закінчив насилу, іноді знаходить якісь підробітки, але нічого серйозного. Я ніколи не сkаржився на те, що до нас по-різному ставляться, але остання витівка батьків – це перебір. Вони збираються заповідати йому все майно, а мені нічого не залишити, пояснюючи це тим, що йому потрібніше. Впевнена, що він всі гроші і майно спустить на розваги, коли стане офіційним власником. Всі родичі і друзі на моєму боці. Це-перебір. Я буду судитися. Батьки не мають право зі мною так вчинити.