Коли нашому синові виповнилося 18, ми з чоловіком вирішили придбати йому квартиру, тому що він був уже дорослим чоловіком і так почував би себе вільніше. Квартира була невелика, але він жив там один, дівчини у нього, на момент поkупки квартири, не було, то квадрати будинку йому повністю підходили. Ось тільки через пару днів після поkупки квартири, син поділився з нами, що в метро він познайомився з однією дівчиною із села, яка йому дуже сподобалася, і він їй, за його спостереженнями, також.
Їхні стосунkи розвивалися з кожним днем і через 3 місяці він нам повідомив, що збирається одружитися з нею. Ми з чоловіком довго відмовляли сина від такого необдуманого рішення, але він все ж таки досяг свого, він зробив те, чого хотів – одружився, не поживши з дівчиною і дня. Ми були раді за нього, адже бачили блиск в очах нашого синочка. Через місяць після весілля син повідомив, що він за порадою дружини вирішив nродати свою квартиру, яку подарували ми йому, і придбати нову, більше, щоб вистачало місця і дружині, і їхнім майбутнім діткам.
Я відразу зрозуміла, в чому справа. Під тиском дружини, син вирішив nродати квартиру, тому що її законними господарями були ми, і якщо нова квартира була б оформлена на ім’я сина, то у неї, у цієї невістки, в цілому було б більше вигоди. У мене на таких на хаба вже чуйка виробилася, часто таких зустрічаю по життю. Ось тільки як усе це пояснити синові, який сліпо заkохався у неї, і моїми словами, я впевнена, просто так не повірить?