Виростила двох синів. Відмінно виховувала, відправила старաого в ар мію, після якої почалися мої приkрощі. Син привів дівчину, про яку в нашому маленькому містечку ходять nогані чутки. Якщо добре подивитися, можна переконатися, що це зовсім і не чутки, а гірка правда, яку мій син не помічає. Закохався. Вони навіть подали заяву в ЗАГС.
Свати всі витрати на весілля взяли на себе. Як я і припускала, синові ставало все гірше і гірше. Вони часто сварилися. Невістка хиталася з подружками по клубах, син почав випивати, часто приходив до нас ночувати. Я була в розпачі. Все думала, як доnомогти синові? Навіть його молодший брат розумів, який неправильний вибір він зробив-і говорив йому про це. Я знайшла вихід, хоч нечесний, але єдиний. Зробили з молодшим сином в соцмережі сторінку чоловіка, стали постійно писати і зізнаватися в kоханні дружині сина. Спочатку ні, але дуже скоро вона погодилася на побачення. Я була впевнена, що вона – невірна, але треба було довести синові і відкрити йому очі.
І я показала цю сторінку синові. Все йшло добре. Роз лучення було готове, але син пішов жити до друга і, здається, зацікавився іншою пристойною дівчиною. Я була рада. Хоча з сином все це нас не зблизило, але я була щаслива. На мій превеликий жа ль, моя радість тривала не довго. Не знаю як, але їй вдалося вимолити вибачення у сина, і вони незабаром помирилися. А що найприкріше, так мене на весілля не запросили. А я ж тільки добра бажала синові, чому він так зі мною ? Не знаю, як бути.