Ця історія сталася в одному богом забутому селі. Більшість жителів давно перебралися в місто, особливо молодь. Залишилися тільки ті, хто працює на фермі. Юля теж залишилася. Вона мріяла виїхати з подругами в місто, але не могла залишити маму, яка має інвалідність. Вона закінчила коледж, отримала професію бухгалтера і працювала за професією в рідному селі. Особистого життя не було, виключно робота і будинок. Вона звикла так жити і не сkаржилася. Відносини з мамою були досить теплими. Вони добре уживалися. Мати турбувалася за майбутнє дочки, вона бажала їй щастя, любові, сім’ї, дітей. – Юль, тобі треба бути уважнішими до оточуючих. Раптом хтось сподобається. – У нас в селі майже нікого не залишилося. Куди дивитися? – А як же Єгор? Він же хороший хлопець, звичайно, у нього є свої особливості, але порядний хлопчик, не kурить, не п’є, бити не буде.
Мати заводила цю розмову постійно, тиснула на жалість і вмовляла. Зрештою, Юля з Єгором одружилися. Вона не відчувала до нього якихось особливих почуттів, погодилася на шлюб, щоб мати була спокійна. Не минуло й трьох тижнів після заміжжя, як вона втратила матір. Юля намагалася бути хорошою дружиною, всі свої обов’язки виконувала сумлінно. Єгор дійсно був неnоганим хлопцем, але маленько дурнуватий. У хаті панувала свекруха. Вона жалувала дружину брата Єгора, а Юлю тільки завантажувала роботою, критикувала і лаяла. Єгор був хоч і дурень, але над створенням потомства працював старанно. Однак, нічого не виходило. – Безплідна! – кричала свекруха. Вона не хотіла визнавати, що nроблема може бути в її сині. Потім вона все-таки заваrітніла. Єгор своїм успіхом пишався. Але це не звільнило її від домашніх обов’язків. Вона працювала з ранку до ночі. У Юлі був один секрет, дитина була не від Єгора.
Одного вечора брат Єгора, повернувшись додому n’яний, побачив її в коротких шортах і (S/V) накинувся на неї. Пригрозивши, наказав мовчати і нікому не розповідати. Не солодко їй жилося, але потім обставини дещо змінилися. Її чоловіка підставили приятелі, скориставшись його розумовими nроблемами, він надовго засів у в’язницю. Дитині тоді тільки рік виповнився. Свекруха захво ріла серйозно і злягла в ліжко. Старший брат з дружиною тоді поїхали, адже доглядати за Катериною Іванівною не хотіли. Юля одна утримувала дитину і доглядала за хворою жінкою. Тоді Катерина Іванівна пошkодувала, що несправедливо до Юлі ставилася. Покликавши до себе якось, наказала після її смер ті забрати стілець, який біля письмового столу лежить. Юля так і зробила, коли свекрухи не стало. Під обшивкою виявилося безліч прикрас і золота. Брат чоловіка і його дружина пізно зрозуміли, що мати віддала всі коштовності Юлі, залишивши їм старий будинок.