Я вперше зустрілася з ним на одному форумі. Йому було 26 років. Він розповідав про те, як його дружина піклується про дітей, давав свої “поради та підказки”. Він постійно робив їй компліменти, і я із задоволенням читала його статті, оскільки в той час у мене була однорічна дочка. Він розповідав, що є батьком трьох дітей. Його дружина була старша за нього приблизно на п’ять років. Через деякий час він зник. Ми вирішили, що він знайшов іншу роботу. Потім дізналися, що роз лучився з дружиною і взяв під опіку їх молодшу дочку.
Потім він зізнався, що двоє старших дітей не від нього. Він привіз дочку до своєї сестри, яка жила в селі, і сам поїхав працювати в місто. Він планував скористатися її деkретною відпусткою. По вихідних він приїжджав з rрошима, привозив продукти. Він також повідомив мені, що відкрив ощадний рахунок для своєї дочки. – Їй гроші не потрібні, їй потрібні батьки! – сказала я йому. – Я пови нен працювати, інакше, хто доnомагатиме родині? Я не в змозі один піклуватися про дитину. Я знала, що він чинить неправильно, але не хотіла йому про це говорити.
Після цієї розмови він зник майже на півроку. Коли він повернувся, то пояснив, що змінив роботу і забрав з собою дочку. Дівчинка вже ходить в дитячий сад і бере участь у багатьох заходах. Спочатку було важко, але він пристосовується. У нього немає бажання знайти дружину. Принаймні, він упевнений, що сучасні жінки не готові взяти на себе відповідальність і замінити матір чужій дитині. Яке маленькій дівчинці, коли її виховує батько? Я не сумніваюся, що він гідний, але ніщо не замінить материнської любові і ласки. Всі дівчата потребують цього. Як живе її власна мати, не піклуючись про долю дочки? Я не зовсім розумію, що відбувається.