Мене відправили на пенсію. У цьому ресторані я працюю вже дуже довго. Спочатку була просто офіціанткою, потім стала адміністратором. Часто у нас змінювався власник, але так як я була хорошим працівником і мене цінували, свою посаду я не втрачала. Але в останній раз, коли керівництво змінилося, я відчула, що вони не раді мені і хочуть замінити мене молодою і довгоногою. Вони не звільнили мене, а, мовляв, попросили вийти на nенсію, під приводом nандемії, щоб я не захво ріла, адже я в зоні ризику. Загалом, мені було 56, коли я вийшла на пенсію. У мене є єдина дочка. Їй 29. У дочки двоє дітей, трьох і п’яти років.
Донька з чоловіком вважають, що державні садки — це якийсь пеkло, де дітей мучать, годують незрозуміло чим, і ставляться як до тварин. Плюс до цього діти часто боліють і стають nсихологічно нездо ровими. А приватні дитячі сади – це те ж саме, тільки там і rроші беруть. Донька має намір повернутися вже на роботу, адже вона неnогано заробляла, до того ж начальство вимагає. І як тільки вона дізналася, що я більше не працюю, каже мені: «як раз з тобою і залишимо дітей. Будеш няньчити онуків. А я вийду на роботу. Вони так хочуть до тебе. Яка бабуся, коли вони бачили тебе раз в місяць і пару годин? Тепер ти вільна, будеш надолужувати згаяне». Я, звісно, відмовилася, а дочка (S/K)влаштувала скандал, мовляв я не люблю своїх онуків, не дбаю про їх благополуччя.
Я кажу їм, що діти повинні спілкуватися з однолітками, взаємодіяти з соціумом, але донька і зять не розуміють цього, навіть у дворі вони обмежують дітей, самі їм кажуть, з ким можна спілкуватися, а з ким ні. Після цієї розмови минув тиждень і не було ніякого шуму. Я подумала, що тема закрита. Але в один день дочка без попиту привела дітей до мене, залишила і пішла. Я вирішила подзвонити в садок, дізнатися, чи є у них місце? Мені сказали, що є. Коли дочка прийшла за дітьми, я їй сказала дітей обов’язково відвезти в садок і оформити документи. Вона мовчки пішла. Пройшов ще один місяць, знову була тиша. Я знову подумала, що питання вирішене, діти, напевно, ходять в садок. Але на цей раз зять прийшов, привіз дітей, сказав «дружина сказала ви в курсі», залишив деяку суму грошей на столі і пішов. Я так зазнала два тижні. Після зять взяв відпустку і зараз сам сидить з дітьми. На цей раз я вже грубо попередила, щоб такого більше не повторялось. Я не хочу сидіти з дітьми. Я не розумію, хто вирішив, що бабусі й дідусі зобов’язані сидіти з онуками? Вони можуть, якщо захочуть, але не зобов’язані.