Пару років тому у моїх батьків з’явилася дача. Коли ми з сестрою закінчили школу, вона залишилася в місті, ну а я вступила в іншому місті в університет. Дорога була довга, і за час навчання була вдома, ну, напевно, не більше 3 разів. Батьки приїжджали до мене 2 рази. Їм якось набридла міське життя і квартира, що вони вирішили взяти дачну ділянку і поставили там пересувний будиночок на колесах.
Посадили вони там куnу всього. Аж не перерахуєш все. Їм подобалося возитися з землею. Коли я закінчила В УЗ, то там же вийшла заміж, залишилася жити там на деякий час. Ну, а потім вийшло так, що чоловіка скоротили, нову роботу складно було йому там знайти. Я запропонувала йому поїхати жити в моє місто. Так ми і переїхали. Відразу ж знайшли будинок в оренду не далеко від батьківського дому. За місяць і я і чоловік знайшли роботу. Нам на все вистачало і вирішили назавжди залишитися жити там.
Батьки зраділи, адже відразу ж побачили в нас доnомагаючи робочу силу на дачі. Ну ми і з дуру погодилися їм доnомогти. Все літо ми, можна сказати, горбатилися там. Поливали, грядки поправляли, все чистили і комах знищували. А ось коли настав сезон ягід, то ми їдемо, а там кущі порожні (Es/V). Мовляв, сестра була тут і зібрала для дитини. Їй потрібніше, ніж нам, дитині вітаміни потрібні. Щоб довго не морочити вам голову так було і з полуницею, і з горохом, і з огірками і помідорами. Ну, з усім, що ми садили. Зауважте-ми, а не сестра. Мама виправдовувалася тим, що до нашого приїзду зіпсувалося б, що ми запізнилися. А я їм після цього сказала, що ноги нашої з чоловіком на їх дачі більше не буде.