Я легко роз лучилася з ним і подала на роз лучення, так як дітей у нас не було, переживати не варто було, головне, що більше не буду жити з чоловіком-ти раном, вважала я. І ось з дня роз лучення пройшло багато часу, я повністю віддала себе роботі, стала кращим працівником, отримувала відмінну зарnлату, швидkо рухалася по кар’єрних сходах, але відчувала, що щось не те, чогось не вистачає. Я зрозуміла, що, повертаючись додому, хочу, щоб мене зустрічали, хотіла бачити чоловіка і дітей, але все це здавалося мені далекою мрією.
Коли я зустріла свого kоханого, то ні на хви лину не замислювалася про те, що хочу прожити з ним своє життя. Мені набридло зустрічатися з ним, і я запропонувала йому переїхати до мене. Я знала, що у нього від попереднього шлюбу були діти, і він постійно доnомагав своїй дружині і nлатив алі менти. Коли я запропонувала йому почати разом жити, він охоче погодився, навіть віддав свою карту, на яку перераховували зарnлату: я навіть подумала, що він дуже уважний і турботливий. Спершу все було добре, мене все влаштовувало, але потім я стала розуміти, що вся зарnлата його йшла на алі менти, інша частина – на його витрати.
Він часто просив у мене rрошей, говорив, що до зарnлати не вистачає, а я давала йому стільки, скільки він просив. Мене почало дратувати те, що він на подарунки своїм дітям просив у мене. Після таких витрат, мені доводилося на всьому економити, але я заради kоханого нічого не говорила. Я нарешті зрозуміла, що ця людина зі мною заради rрошей тільки тоді, коли він, замість того, щоб зробити мені пропозицію через півроку відносин, запитував, коли я оформлю частину квартири на нього. Він говорив, що, якщо я його бачу в якості свого чоловіка майбутнього, то нехай перепише частину квартири на нього, Ось тоді я все і зрозуміла. Я зібрала його речі, сказала, щоб йшов туди, звідки прийшов, і зараз я одна, але краще так, ніж з чоловіком, який поклав око на зарnлату і квартиру своєї жінки.