Незважаючи на те, що я вже була заміжня і була в деkреті, не могла викинути його з голови і весь час чекала його дзвінка. А те, що сталося на моєму дні народження, зовсім мене збило з пантелику.

0
42

Мій найкращий друг не привітав мене з днем народження. З боку здається, що нічого див ного немає. Можливо, людина просто забув. Можливо, мені так боляче на душі, тому що він для мене завжди був не просто другом. Ми разом працювали 10 років. Я спочатку просто заkохалася в нього. Я довгий час за ним бігала, але потім зрозуміла, що він, все це знаючи, тримає дистанцію від мене, і вирішила залишити його в спокої. Можливо, я йому не подобалася як жінка, тому він себе так вів, але я дуже сильно страждала через це.

Advertisements

А потім я зра діла, що поміняла до нього ставлення, тому що, якби у нас були якісь з ним відносини вже особисті, то я б просто розчинилася в ньому і втратила б себе. Останні кілька років, коли ми разом працювали, він почав більше мені довіряти. Ми стали ще більше спілкуватися, але я вже за ним не бігала, а спілкувалася з ним як з другом. Так як він помічав це, то вже дистанцію не тримав і вільно спілкувався зі мною. Але вийшло так, що я вийшла заміж, пішла в деkрет, а його звільнили з роботи.

Так як спільних тем у нас вже не було, і я особливо ще не хотіла, будучи ваrітною, спілкуватися з чужим чоловіком. Ми деякий час не спілкувалися. Іноді йому я просто писала смс-ки, на що він відповідав мені дуже коротко. Щороку я дзвонила і вітала його з днем народження. А цього разу він мені не подзвонив, і мені дуже бол яче на душі. Можливо, йому просто все одно, і він навіть не пам’ятає про мене, а можливо він це зробив спеціально. Через місяць у нього теж день народження, і я не знаю, як бути: дзвонити йому або писати? Я більше не хочу нав’язуватися і дзвонити вже якось не хочеться.

Advertisements