Коли пропозицію хотів зробити своїй дружині, місяць ходив і думав. Також і зараз. Вирішив розлучатися, але не знає, як про це їй сказати. -Ми маємо з тобою серйозно поговорити! — наважився він і зателефонував. -Що коханий? Я не чую! — Інна вдала, що зв’язок поганий. -Кажу, поговорити треба серйозно. -Добре, слухаю. -Не зараз. Увечері та вдома. -Ти зателефонував, щоб мені повідомити, що вдома, увечері, у нас буде серйозна розмова? -Ні … Просто ввечері будь вдома. — А я завжди вдома вечорами. -Загалом, ти зрозуміла! — Сказав Ренат, і швидко поклав трубку. -Хто це був? – поцікавилася Катя. -Ренат. -Що хотів? -Каже, хоче поговорити зі мною ввечері про щось серйозне. Напевно, хоче розлучитися. — З чого взяла? – злякано спитала Катя. -Та знаю я його. Вже більше місяця думає про це, та не наважується. Ну ось, здається, наважився! -Може він про щось інше хоче поговорити? – запропонувала Катя.
— Та ні. Вистава ж уже давно розпочалася! — Яка вистава? — Коли чоловік хоче розлучатися, він починає шукати недоліки, щоб звалити всю провину на них, а сам залишитися лицарем. Потрібно зберегти своє обличчя у всьому цьому. У мене також є спектакль. І щоб він відмовився від свого, і взяв участь у моєму, потрібно підготуватися, доню. Ти сьогодні додому не повертайся, приїжджай на дачу. — Мам, — насамкінець запитала Катя, — А ти його любиш? — Звичайно люблю, — відповіла Інна, — особливо коли в нас народилася ти, і ми переїхали сюди. Увечері Ренат повернувся додому. Він був упевнений у своєму рішенні. Але, як розпочати розмову, як і раніше, не знав. Двері квартири були відчинені, меблі в квартирі покриті плівкою. -О, Ренат. Вчасно прийшов. Я вирішила зробити ремонт. Давно хотіла. Ідемо на кухню, там ще чисто. Ренат не розумів, що відбувається. – Слухай, ремонт я вже сплатила.
А ще купила нову побутову техніку. — Навіщо все це? – спитав Ренат. -Як? В нас буде новий ремонт. І все у квартирі у нас буде нове. Поки житимемо на дачі. Ти ж хотів про щось поговорити? Поїхали, там поговоримо. Приїхали вони на дачу, сіли повечеряти. Інна, як і запланувала, першою розпочала розмову. — Знаю, про що ти хотів поговорити. Про розлучення. -Я … -Не треба нічого пояснити, — перебила його Інна, — Умовляти лишитися я тебе не буду. Але ти зрозумій, я залишаюся у більш тяжкому становищі. Ти ж ідеш до когось, а я мушу шукати собі нового чоловіка. А нормальних мужиків небагато, сам знаєш. Тому мені потрібна квартира із ремонтом. Адже в наш час мало того, що жінка красива, порядна, потрібен ще й затишок, чоловіки стали більш вимогливими. А так, із ремонтом у мене шансів буде багато. -Я … -Знаю! Тобі так буде за мене спокійніше. Але одразу скажу.
Я не хочу жити з Катею. Вона вже доросла. Якщо хочеш, нехай у тебе житиме, чи окремо, але ніяк не у мене. -Але я… -Так! Ти дуже вчасно наважився. Спасибі тобі. Донька повнолітня, здобуває освіту. Може сама себе забезпечити. Якщо не вийде, нехай кидає інститут. У мене є диплом і що? Яка користь? Нехай працює у якомусь заводі чи фабриці. Роботи багато. А про мене не турбуйся. Мені ще сорок. Шанс у мене є, хоч і невеликий. — Та не збираюся розлучатися. Я такого не казав. Сама собі вигадувала. -Ой … Коханий, вибач! Просто, коли ти зателефонував… я з переляку… Пробач! Ти маєш рацію, як завжди маєш рацію. Не треба розлучатися. Скоро у нас буде будинок з ремонтом, і житимемо там, як жили, навіть краще, правильно? -Правильно! — впевнено відповів Ренат. Тут заходить Катя. — Ось і донька приїхала. Мила, ми з татом вирішили зробити у квартирі ремонт. А до цього житимемо тут разом. <<Ну і спектакль ти влаштувала мама>>, подумала Катя.