Ми зустрічалися майже два роки, але він не поспішав робити мені пропозицію. Я постійно чекала цього, але він ніяк не йшов на цей крок. А ось доглядав він дуже добре. Дарував мені квіти, запрошував в дороrі ресторани, в день мого народження подарував мені телефон останньої моделі. Робив все, але з пропозицією зволікав. І ось одного разу, коли ми вечеряли у нього вдома, він попросив мене залишитися на ніч. Але я відмовилася навідріз і заявила, що не збираюся залишатися у нього на ніч до весілля.
Раніше я теж робила натяки, але в цей раз я безпосередньо запитала про те, чому він не робить мені пропозицію? У той момент він різко запитав, чи хочу я стати його дружиною? Я була в захваті. Я дуже довго чекала цих слів і зараз, коли він нарешті сказав, я не повірила своїм вухам. Я, природно, сказала так. Відразу затіяла розмову про весілля. Але він сказав, що поки рано говорити про це. Я була засмучена, адже довгий час планувала цю дату. Я хотіла дуже пишне весілля, а він не хотів весілля зовсім.
Потім вийшло так, що моя мати теж підключилася до цієї справи. Вона запропонувала моєму нареченому nродати свою квартиру, щоб влаштувати найшикарніше весілля. На що він відповів, що не збирається нічого nродавати, а весілля можна зіграти і скромне. Моя мама влаштувала сkандал, і сказала, що він мені не пара. На наступний день він подзвонив мені і повідомив, що не хоче зі мною спілкуватися, мовляв, ми різні і повинні роз лучитися. Я була в աоці і сказала, що ніколи не прощу йому. Я даремно витратила свій час на нього. Моя подруга каже, що у всьому вин на моя мама, я з нею згодна. Тепер думаю, чи варто було втрачати любов заради весілля? А ви як вважаєте? Весілля важливе чи ні?