Ірина ще з дитинства мала всі шанси на дуже світле майбутнє: вчилася добре, була дисциплінованою дівчинкою. Після школи вона вступила в один з кращих університетів столиці, а потім влаштувалася в одну приватну компанію, і навіть без чоловіка могла забезпечувати сім’ю. І до речі кажучи, Ірина вийшла за свого сусіда, якого любила дуже давно. Хлопець був з освіченої сім’ї, та й сам він був не менш освіченим. Ірина працювала дуже старан но, і деякі працівники навіть ставили галочку перед її прізвищем в спеціальних бланках, щоб начальство звернуло увагу на її зарnлату.
Саме завдяки цим колегам її і підвищили. І так через три роки в маленькій молодій родині з’явилася перша дитина. Дочку вони назвали Оленою, і Ірина поставила собі за мету вирости її вихованою і мудрою. Але посада Ірини не дозволяла їй довго залишатися в деkреті. Ірина обговорила це з родичами, і вони погодилися на тому, щоб в перший час вони залишалися з дитиною вдома, поки Ірина працює. Спочатку так і було. Ірина при першій нагоді приходила додому, щоб швидше побачитися з донькою. Але потім вона часто почала пропадати на роботі, справ було по горло. Через кілька років, коли Олена досягла дитсадівського віку, у неї з’явилися якісь проблеми зі здоров’ям, і лікарі порекомендували не водити дитину в дитячий сад.
Через це Оленка весь день сиділа вдома, і про неї дбали батьки Ірини. Ну а Ірина, знаючи, що є на кого дочку залишати, будувала собі кар’єру, і її навіть підвищили до заступника директора. Тоді і змінився чоловік Ірини, Влад. Він постійно був якимось сумним, а на прямі запитання родичів про це, віджартовувався. Але і дурневі було зрозуміло, що, пропадаючи на роботі, йому просто не вистачало любові і турботи дружини, а з дочкою він зустрічався, максимум у вихідні. Справа вже йшла до роз лучення, але, на щастя, Ірина встигла вчасно усвідомити, що, женучись за кар’єрними висотами, вона втрачає найголовніше в житті – свою прекрасну сім’ю. Вона відмовилася від підвищення, яке відняло б у неї весь мізерний вільний час і серйозно зайнялася сім’єю.