Після весілля ми з чоловіком вирішили, що житимемо у його мами. Хоча у мене є своя однокімнатна квартира, але її ми здаємо в оренду. Справа в тому, що за свекрухою треба наглядати: у неї хво ре серце. А я вже доньку наро дила, їй два роки, до садка поки що не ходить, а я працюю. Так і виходить, що ми завжди поруч зі свекрухою, а вона доглядає онуку, поки я працюю. Ми зі свекрухою відразу порозумілися, я їй стала як рідна дочка. Мені часом здається, що вона про мене дбатиме більше, ніж про власного сина.
У свекрухи велика квартира, в одній кімнаті живе вона, у другій ми з чоловіком, а третю виділили доньці. Тільки ось у свекрухи є сестра, живе вона в однушці. І ось прийшла ця сестра до нас у гості, разом із своєю ваrітною донькою. І стала свої умови ставити: -Ось навіщо вам така велика квартира? У мене донька вже другою дитиною ваrітна, чоловік у неї недолугий, нормально заробити не може, тому ми й тулимося в однокімнатній квартирі. А твоя невістка має свою квартиру. -І Що ти хочеш зараз? – підозріло спитала свекруха сестру.
-Все просто, давай обмінюватися. Я ж тобі довіряю найдорож че, що в мене є мою однушку. А ми переїдемо до твоєї трійки. Твій син із сім’єю нехай переїжджають до твоєї невістки, а то даремно квартира стоїть. -І з чого ти взяла, що я свою квартиру мушу тобі віддавати? -Бо ми сім’я! -Ні, була б із нас справжня сім’я, ти б не згадувала мене лише заради rрошей. Свекруха прогнала свою сестру з її донькою. З того часу вони більше не спілкувалися. Але мене, звичайно, здивувала така зухвала пропозиція сестри свекрухи. На що вона взагалі розраховувала: що ми реально поміняли б свою трійку на її однушку?