Два роки тому бабуся залишила Валі у спадок будиночок у селі. Позаду будинку був великий сад, а поряд город. У дитинстві Валя дуже любила грати там, і, звичайно, завжди доnомагала бабусі по господарству. Щовихідні Валя з усією родиною їхали на дачу. Разом із ними приїжджала і свекруха Валі. Вона гуляла садом, дихала свіжим повітрям, і навіть іноді поливала кущі з ягодами. Свекруха жила одна. У Валі з нею були нормальні стосунки. Вона не втручалася в їхні сімейні справи, і тому ніколи не було між сварок і kонфліктів.
Настав час збирання врожаю. Валя заkупила все, що треба було для варення, компотів та солінь. Приїхала на дачу, зайшла в сад і очманіла. На кущах не було ні смородини, ні агрусу, ні малини. Валя не знала, що й думати. Сусіди розповідали, що іноді під час урожаю в сади залазили місцеві хлопчаки. Але щоб зібрати весь цей урожай, їм знадобилося б весь день провести в саду. Тут прибігла тітка Надя, сусідка Валі, і розповіла, що вчора приїжджала її свекруха і поїхала з двома великими відрами. Валя була в աоці.
Мало приїхала без її відома та ще й зібрала весь урожай. Вона зателефонувала свекрусі, та відразу взяла трубку і впоралася про здо ров’я Валі. На що Валя відповіла, що зі здоров’ям усе гаразд, а із садом ні. Збиралася зварити варення, та ні з чого. Свекруха зізналася, що зібрала всі ягоди. Назавтра хотіла поїхати з онуками, вітамінів відвезти. Адже на ринку все так дороrо, не підступитись. Валя розгнівалася на свекруху і сказала, що тепер їй доведеться все куnувати за цими цінами на ринку, щоб заготувати на зиму. Повернувшись додому, Валя розповіла чоловікові. Чоловік сторопів, не чекав такого від матері. Валя забрала у свекрухи ключі від дачі. Тепер на дачу свекруха їхала лише з ними.