Моя історія насправді є банальною. Одружилися, наро дила, чоловік мені зрад жував, а потім роз лучилися. Коли роз лучилися, розуміла, що буде важко. Але про nогане не думала. Сама собі сказала, що все встигну. Іноді мене рятують мої подруги, але не часто. Користуватися послугами няньки я не бажаю: не дуже хочеться залишати дитину з чужою людиною.
По-перше, я ніколи не буду повністю довіряти чужій людині свого сина. По-друге, я навіть найменшого уявлення не маю, що ця няня говоритиме моїй дитині і чому вчитиме? Проконтролювати весь цей процес просто неможливо. Мої батьки теж згодні з моєю думкою. Самі вони постійно перебувати з моїм сином також не можуть.
Плюс до всього, мама моя ще й дорікає мене в повільності. Чи бачите, вона виростила мене без будь-яких там нянь, мені нічого не заважає зробити те саме. Я з нею частково погоджуюся. Але в мене поки що не вдається поєднувати роботу та догляд за сином. Напевно шукатиму варіанти з віддаленою роботою, яку робитиму вдома, тому що фі нансів у мене на послуги няні теж поки що немає. Зараз мені треба зібратись і сподіватися тільки на себе. Але в собі дуже хочу знайти чоловіка, який буде поруч і не втече, як тільки з’являться проблеми – як це зробив мій колишній чоловік