У мене є подруга. Ми з нею дружимо зі шкільних років. Наші сини теж навчалися разом. Вона дуже добра. Таких людей у світі мало. Тільки от із чоловіком їй не пощастило. Він покинув дружину, коли син був ще маленьким. Вона одна виховувала хлопчика. Ми завжди ходили у гості один до одного. Я думала, що вони виховали гарного сина. Нещодавно ми зустрілися, вона була дуже сумна, відчувалося, що їй тяжко. Я поцікавилася, що сталося, чому вона не в настрої. Вона мені розповіла свою сумну історію, я не могла повірити вухам. Син після навчання влаштувався працювати, добре заробляв.
Мати казала, що треба прощатися із холостяцьким життям, завести дітей. Коли вона розповідала, сльози з’явилися на очах, тремтячою рукою витирала очі. Одного разу син заявив, що має дівчину, вона з іншого міста. Вирішив одружитися з нею і сказав, що житимуть разом. Мати сказала, що хоче познайомитись із нею. Наступного дня син навів цю дівчину. Вона одразу їй не сподобалася. Була вульгарною, на обличчі гора косметики, не відрізнялася скромністю. Увійшла до будинку і почала командувати: «Що стоїш, доnоможи роздягтися, подай нормальні тапочки, ці викинь на смітник».
На господарку не звернула уваги, навіть не привіталася. Почала розглядати квартиру, насупила ніс і сказала: «Це ж минуле століття. Отже, зробимо тут усе, як я хочу. Старі речі викинемо, шпалери взагалі кошмар. Ви rрошей нагромадили? Візьмеш kредит і зробимо ремонт». Мати від почутого втратила мову. Ось на кому збирається одружитися син? Хлопець спитав у мами, скільки вона накопичила. Тут зухвала дівчина сказала, що поки робитимуть ремонт, вона може жити тут, а потім переїде в гуртожиток: яка різниця, де свої дні доживатиме. Сказала, що молоді мають жити окремо. Літні люди їм заважають. Мати вигнала нахабно: “Щоб ноги твоєї більше у мене в домі не було”. Син посварився з мамою і пішов за дівчиною. Тепер він не спілкується із мамою, каже, що більше ніколи не побачить її.