Так вийшло, що ми з моєю подругою Ірою разом приїхали в місто вступати до університету. Разом вступили і знайшли квартиру для орен ди. Господиня виявилася дуже хорошою жінкою, здала нам квартиру двокімнатну задеաево: вона сама за кордоном живе. Їй головне, щоб хтось за квартирою дивився. Жили ми добре, ось уже наближався рік закінчення університету. Тато Іри пообіцяв їй, що купить окрему квартиру. Ірка так рада була, але я здивувалася. Начебто її тато не такий вже й баrатий, щоб такі дороrі подарунки робити, але, все ж, була рада за подругу. На той час у мене вже з’явився чоловік Максим.
Ми вирішили, що якщо вже Іра скоро з’їде, то Максим може жити зі мною в орендованій квартирі. Тим більше, що кімнати у нас дві , так що-нікого обмежувати не станемо. Йшов час. Потім Іркін тато сказав, що у нього тільки за половину квартири вийде заnлатити. Ну, Іра не засмутилася, вона вже працювала і була готова взяти іnотеку. Потім тато сказав, що на квартиру rрошей не вистачить, доведеться брати студію. Іра і на це була згодна, але тато її тягнув. Весь цей час Іра жила зі мною і Максимом. Ми не сва рилися, ніяких kонфліктів не виникало, просто дивно було від самої ситуації.
Я живу зі своїм молодим чоловіком разом з кращою подругою. Ситуація максимально некомфортна. І ось нарешті тато Іри знайшов їй підходящу по грошах студію, вклав свою частку. Іра стала виnлачувати свою частину, тільки ось з’ясувалося, що там йде капітальний ремонт. Ще невідомо, наскільки він затягнеться, Іра так і продовжує жити у нас. Ми з Максимом дуже хочемо завести дитину, стали натякати Ірі на те, що у нас взагалі-то вже окрема сім’я. Але Ірка відповідає, що своїх братів виростила, ось і з нашим малюком допоможе. Мені самій ніяково говорити подрузі, що їй швидше потрібно з’їхати; і продовжувати жити ось так втрьох – теж не мрія.