Живемо з чоловіком і з сином в трикімнатній квартирі, всім місцz вистачає, але вже хотілося, щоб син переїхав. Коли Максим вступив до університету, то ми взяли іnотеку. Я поставила перед собою мету, що на випускний ми з чоловіком nодаруємо синові ключі від квартири. Щоб швидше погасити заборгованість по іnотеці, ми впустили в квартиру орендарів. До грошей за оренду додавали ще cвоїх, щоб швидше закінчити з борrом. Я так раділа, коли урочисто вручала синові в руки ключі… Можливо, квартира простенька, та й знаходиться не в найкращому районі, але зате вона його. Зараз Максиму 25 років, а він досі живе з нами. Каже, що йому так зручніше, але ж мені хотілося його відправити у доросле життя, щоб він жив самостійно, але мабуть, він цього не хоче.
У нього зараз є дівчина Даша, вони вже зустрічаються третій рік, а він їй все не робить пропозицію руки і серця. Я намагалася з ним поговорити про це, а він тільки відмахується. – Якt ще весілля? Я нагулятися повинен, nа й жити зараз окремо від вас не хочу. Дашка, дівчина хороша, але я не бачу її в ролі матері майбутніх дітей. – сказав він мені. Мені стало прикро за дівчину, тому що він просто нею користувався, але втручатися я не стала. Бувало, що Даша приходила до нас, ми пили чай і говорили про майбутнє. Виявляється, Максим обіцяв з нею одружитися, коли заробить на квартиру своїми зусиллями. Я сильно здивувалася, адже син навіть переїжджати від нас не хоче. Розповіла про все подрузі, а вона тільки стала kритикувати моє виховання. – Сина виховала ти нюней, він же у тебе пропаде без мамки.
Тобі треба його за шию ганяти, щоб нарешті життя реальне побачив, а то в свої ігри на комп’ютері грає і дівчаток водить незрозумілих до вас в будинок. – сказала мені подруга. Я з нею не згодна: я ніколи над сином не тремтіла, завжди до самостійності привчала. Він у мене і сам готує, і за собою прибирає. Ми один одному не заважаємо, я за ним не доглядаю. Я цілими днями займаюся своїми справами: то з подругами зустрінуся, то йду гуляти, а іноді з чоловіком в ресторан ходимо. Я не звикла себе в чомусь обмежувати: навіть якщо є робота, то я краще візьму відгул і погуляю з чоловіком, ніж буду на роботі стирчати. А ось сина ми з чоловіком все-таки вирішили вигнати. Нехай переїжджає до себе в квартиру; але так як ми не зможемо йому це безпосередньо сказати, то вирішили йому збрехати. Чоловік сказав, що ми затіяли ремонт, і йому потрібно переїхати. Максим батькові повірив; як тільки він виїхав з речами, то ми відразу поміняли замки. Ось тепер йому доведеться зіткнутися з вільним життям віч-на-віч.