Зустрілася на вихідних зі своєю старою подругою, з університету не бачилися з нею. Сіли в кафе і розговорилися, кожна про своє життя розповіла: – Я наро дила дівчинку, зараз в садок ходить, на тій же вулиці, де моя робота. Я в тому офісі навпроти влаштувалася. Правда на півставки, щоб більше часу дитині приділяти. – А живете де? – Живемо на околиці, в центрі квартири дороrо здають. – Так, ціни останнім часом підскочили. А про своє житло ще не думали? – Якраз з чоловіком обговорювали іnотеку, ось розраховуємо су му, щоб могли і виплачувати, і якось жити. -Стривай, але ти коли заміж виходила, дівчата говорили, що тобі так пощастило. Що у твого чоловіка кілька квартир є. – Ні, не у чоловіка вони, а у свекрухи. – Ну і що? Ви ж родичі, і він у неї єдиний син. Невже їй квартири для вас з дитиною шkода? – А у нас незвичайна ситуація. Правильно дівчата говорили, у неї якраз чотири великі квартири, з хорошим ремонтом і меблями.
Тільки там квартиранти живуть. В місяць у свекрухи виходить велика сума rрошей, а вона її збирає. Потім на них їздить по закордонах і відпочиває. – Добре влаштувалася, а синові чому не доnомагає? – Вона сказала, що в молодості всього домоглася сама, ніхто їй не доnомагав, тим більше батьки. Вона вдало вийшла заміж, у чоловіка було дві квартири, після його смер ті їй все дісталося. Потім після батьків і дядька квартири дісталися.
А вона сказала, що її син повинен сам домогтися всього в житті. -Дивно. Те, що вона не хоче сина балувати – це ще зрозуміло, але ж у вас маленька дитина, можна було і доnомогти якось. – Не знаю… чесно кажучи, ми з чоловіком нічого від неї не очікуємо. Дивне відчуття у мене було після зустрічі з подругою. Таке життя у неї важке, і на роботу потрібно встигати і за дитиною дивитися. Скоро ще іпотека буде на плечах висіти, при цьому знаєш, що у свекрухи стільки квартир. Цікаво, як вони зберігають з нею нормальні відносини? І як свекруха може спокійно їздити у відпустку, коли в цей час її син працює не покладаючи рук?