Бути дитиною багатих батьків дуже складно. Все дитинство та підлітковий час я намагався бути гідним своєї сім’ї. Закінчив школу із золотою медаллю, вступив сам у добрий університет. Від батьків ніколи нічого не просив. Все те, що я маю, а саме: машина, квартира, дорогі прикраси і так далі – це подарунки за хороше навчання. В університеті я познайомився із дівчиною з провінції. Вона одразу ж запала мені в душу. Ми зустрічалися близько року, я боявся розповідати про неї батькам. Думав, що моя Катя їм не сподобається. Коли ми вирішили подавати документи в РА ГС, то з батьками таки довелося познайомити.
Мати одразу ж пирхнула, коли дізналася, що батьки Каті живуть у селі. Батько був милий з нею, але як тільки вона вийшла за поріг, то сказав: – Ти не одружишся з цією колгоспницею. Ми тобі дружину знайдемо за статусом. Ось донька мого бізнес-партнера скоро з Лондона приїде. Буде тобі хорошою партією. Мої батьки хотіли, щоб я одружився з не коханою. Головне, щоб дружина була найвигіднішою партією для мене. Мені таке ніколи не подобалося, та й я закоханий у Катю. Мої друзі теж її не приймають, постійно жартують над нею. «Як там твоя доярка поживає? Коли батьки тебе грошей позбавлять, ти, що до села до дружини поїдеш? – долинало з вуст друзів. Я з багатьма перестав спілкуватися через це.
Переді мною стоїть вибір, який я не можу зробити. Батьки кажуть, що заберуть усе, якщо з Катею не розлучуся. Вибирати між батьками та дівчиною неправильно. Та й розпочинати якусь справу без допомоги батька я не зможу. Я не звик жити погано, жити у бідності. Вибрати кохання, напевно, безглуздо, але я й дня без Каті уявити не можу. Я сподіваюся, що батьки матимуть змогу зрозуміти мої почуття. Адже Катя непогана дівчина, вона господарська, все вміє робити. Вона зможе мене ощасливити. Може вона не виглядає, як дочки багатих батьків, не знає етикету перед столом, але вона чудова людина, з якою я почуваюся комфортно.