Ліза прийшла до нас працювати в якості стажиста, задатки у неї, звичайно великі були. Вона добре вчилася, хотіла навіть вступати до аспірантури. Робота за фахом їй була вже забезпечена. Нещодавно ми сиділи, обговорювали, хто, як і де почав свою кар’єру, вона щось почала розповідати, але ніхто її не зрозумів. Виявилося, що весь цей час ми не знали найголовніших деталей, зараз все розповім. Отже, як почала працювати Ліза, вона дуже серйозно підійшла до виконання своїх обов’язків, і якось незрозуміло в результаті стала улюб леницею начальниці.
Я тоді здивувалася вона зазвичай не сприймала новачків всерйоз, але до Лізи вона була ввічлива, ми навіть подумали, що вона її родичка. Начальниця спілкувалася з Лізою на різні теми, в результаті до дівчини дійшло, що це не спілкування, а швидше допит. Ось випадок, який остаточно шоkував дівчину, директор став питати Лізу рецепт її окрошки, вона не витримала і сказала: – Як це взагалі відноситься до нашої роботи? – Слухай, ну який з тебе технар? Давай чесно, твоє місце за плитою на кухні. Синові наречену шукаю, ти якраз підходиш і готуєш, як я.
– Я не збираюся готувати вашому синові, тим більше ставати інkубатором, щоб наро джувати вам потомство від нього ж. Це не входить в мої плани. – дівчина розсміялася. З того дня, після цієї розмови директор стала навантажувати Лізу роботою, яка не входила в її обов’язки і при цьому ще й, kритикувати її. Практика у Лізи закінчилася і її прийняли на роботу. Як? Тоді їй, просто пощастило директор пішла у відпустку, жінка, яка підміняла її, бачила здібності дівчини, ось і взяла її в штат. Зараз, по закінченні часу, директор вже на nенсії. А Ліза працює замість неї. А що з сином, вже не зрозуміло, ніхто, просто не спілкується з колишньою начальницею, може і одружився вже, а може так і живе з мамою, йому тоді 40 було, зараз, напевно, вже за 60.