Чоловік був у відрядженні. Люді було нудно вдома одною та з дитиною на руках. Вона весь день проводила з сином, виходила тільки з ним у парк чи у магазин за продуктами. – Федь, я вже прокидаюся стомленою. Начебто роботи небагато, але я втомлююся від неробства, – сkаржилася Люда по телефону. – Я буду вже за два дні. Але чому б тобі не сходити з подругами кудись? Я відправлю rроші на картку, – порадив чоловік Люді. Ідея сподобалася Люді. Наступного дня вона зателефонувала подругам і запропонувала відвідати новий дитячий заклад у місті, ті із задоволенням погодилися. У той день погода була хороша. Було сонячно, хмар не було видно. Дівчата збиралися вже рухатися, як пішов дощ, та такий, як під душем.
Найближче жила Люда. Вона запропонувала дівчатам зайти до неї в гості. – Я до тебе нізащо не зайду, – сказала Сашка, яка вже була у Люди в гостях. – Що? Це ще чому? – поцікавилася третя. – Ми на кухні посидимо, діти гратимуть в ігровій, ходімо, – сказала Люда. Вже на кухні Люда розповіла історію. “Моя свекруха була чудовою жінкою. Вона виховала сина так, як мрію виховати свого я. Знаєте, деякі сильно балують своїх дітей, і вони стають занадто егоїстичними, інші недолюблюють, і за підсумком ми отримуємо людей з дитячими трав мами.
Свекруха мого чоловіка виховала у золотій середині. Він обожнює її з дитинства, адже та виховала його самотужки. Моя мама, наприклад, завжди тицяє пальцем у мої недоліки. Якщо я не так складаю одяг або вона приходить, коли вдома бардак – вона звітує нас із чоловіком, як маленьких дітей, а свекруха… Якось у мене впала постільна білизна з полиці. Вона спокійно підняла все і запропонувала навчити методу складання білизни так, щоб це мало менше місця. На жаль, її не стало рік тому. Світла їй пам’ять… Чоловік замовив її портрет, що висить у вітальні. Справа в тому, що через хво робу в підлітковому віці обличчя свекрухи деформувалося. Вона виглядала страաно, але була найдобрішою і найсвітлішою людиною, що я бачила. Саме через її портрет Сашка боїться зайти у вітальню” Дівчата розмовляли, випили чаю і розійшлися по хатах, так і не зайшовши до вітальні.