– Олено, дивись, твій чоловік повзе. Знову n’яний! По вулиці йшов Мишко, колишній чоловік Олени. Він намагався не падати, тримався за огорожу. Олена знала, що він прийшов просити rрошей і присягатися, що це востаннє. Вже два роки як вони роз лучилися. Олена намагалася йому доnомогти: відвела до лікаря, знахарки. Але він продовжував пити. Коли вони одружилися, він трохи пив. Був нормальним чоловіком, але докотився до такого. Вона не витримала з ним і розлучилася. Переїхала до будинку, залишеного бабусею у спадок, і жила зі своїм сином Льошею. Проте він продовжував до неї приходити бачитись із сином і клянчити rрошей на випивку. Так він робив раз на тиждень, але останнім часом він зачастив. А Олена, щоб він лякав сина, давала rроші, щоб той відстав. Якось її подруга Маша сказала: – Я не розумію, тобі своїх rрошей не шкода? – Жаль. Ну, а що я зроблю? Не хочу, щоб Льоша злякався. Виїхати мені нікуди.
От і мучуся. – Дааа, – простягла Маша. – Але так само не може продовжуватися. Треба щось вигадати. – Ой Маша, не можу я вже вигадувати. На той момент почулися вигуки Миші. Він знову прийшов просити rрошей. І кричав на весь двір, тримаючись за паркан: – Олена! Я прийшов побачити сина. Я маю право. Олена вийшла, дала rрошей і втекла до хати. Мишко задоволений пішов у своїх справах – Знаєш, що Олена? Я знаю, що треба робити. – У мене є знайомий, якому потрібне місце, де він міг оселитися. Ти ж маєш будиночок поруч? – Ну, є, і що? – Те, що приведи будиночок у порядок. Я йому скажу він оселитися в тебе, nлатитиме тобі. Та й допоможе з Мишиним питанням. За кілька днів приїхав Сашко. Маша їм усе пояснила. Сашко погодився доnомогти одразу. Сашко зранку був у справах. Він хотів ділянку куnити тут. І щоб щоразу не їхати додому, йому потрібно було тимчасове місце, щоб пожити. Сашко був у Олени вже кілька днів, а Мишко не з’являвся. Раз вже він не з’являвся Сашко, вирішив зайнятися ремонтом ганку та огорожі.
Після цього Олена сказала, що не братиме у нього rрошей на ренту. Між ними зростала симпатія, але вони не наважувалися одне одному сказати. Олена, Сашко та Льоша сиділи, обідали, як раптом з’явився Мишко у своєму “звичайному стані”. Мишко повернувся спиною до будинку ледве-ледь утримуючись на ногах. Він не побачив, що за ним стояв чоловік. Сашко застав Мішу зненацька. – Що хотів? – запитав Сашко. – Я Михайло, чоловік Олени, – промимрив Мишко. Потім наважився і спитав: — А ти взагалі хто? – Ти колишній чоловік Олени, а я справжній. Ще питання? Мишко знову розгубився. Виходить, Олена вийшла заміж? – Я хочу бачити сина! – скрикнув Мишко. – А тебе син твої хоче бачити? Та ще й у такому стані. Іди звідси по добру. Щоб я тебе тут більше не бачив. Сашко зіштовхнув Мишу і той упав у калюжу. Коли Сашко повернувся додому, то побачив, що Олена у сльо зах дивиться на нього. – Сашко так, він дізнається, що це неправда і повернеться. Сашко підійшов до неї і сказав: – А може, буде правдою? Ти мені дуже подобаєшся. І Льоша теж. Може прожити разом. Олена радісно погодилася. Минуло два роки, вони чекають на сина і щасливо жили разом.