Сьогодні наша сім’я збирається повним складом. Наш син Сашко приїжджає із Німеччини. Вже 5 років як закінчив університет та поїхав туди у справах. Він має власну справу. Він приїжджав не так. У нього з’явилася наречена, яку він хотів познайомити з нами. До нас також приїхала наша донька Олена та її чоловіком Юра та двома прекрасними дітьми. З ними Сергій постійно грав, а діти й не підозрювали, що Сергій їм не рідний дід.
Після сме рті мого колишнього чоловіка Петі, я ростила Олену та Сашу одна. Потім я зустріла Сергія і все закрутилося. Сашко прийняв Сергію відразу і останнім часом вони стали настільки близькими, що Сашко навіть його батьком називав, що мене завжди смішило. З Оленою все склалося не відразу, але це вже було давно в минулому. За всі минулі роки спільного життя я ніколи пошkодувала, що знову зійшлася із Сергієм. Були сварkи, звісно. Але в кого їх немає. Загалом усе стало на свої місця. Вечір вийшов відмінний, ми познайомилися з нашою нареченою Ельзою.
Вона була наполовину німкеня, але її виховала її мама, яка була з Пітера. Вона виявилася дуже милою і нам із Сергієм дуже сподобалася. Вони вже запланували весілля за півроку. Надвечір до нас підійшла Олена. Вона помітила наші обручки. -Ну Що, молодята? Вас можна привітати? -Так, ми вирішили, що вже час! – відповіла я. Ми вирішили, що вже давно живемо разом і настав час усе оформити, але розповісти про це всім не хотіли. Олена зрозуміла це і тому вона привітала нас, коли ми були самі. Сімейний вечір, треба сказати, вдався, і ми пішли спати. Сергій обійняв мене міцно за талію і сказав: – Я щось передумав спати! Може подуріти, а?