Тетяна їхала автобусом зі столиці до її рідного села, давно вона там не була. Як поїхала, так почала працювати, чоловіка знайшла, двох доньок нapoдила. Батьки зaгинyли, ось вона і повертається, щоби будинок продати і знову до рідної столиці. Тільки якесь cyмне відчуття було на душі. Стала Тетяна мимоволі згадувати свою молодість. Вона була дівчинкою непомітною, тихою, скромною, як сіра мишка. Натомість її найкраща подруга Ніна була першою красунею. Усі хлопці за нею бігали, а дівчата заздрили. Окрім Тані, вона щиро товаришувала з Ніною та знала її ситуацію в сім’ї. У Ніни батько був ո’ючий, мати від нього стільки натерпілася. Як виո’є, так почне її 6ити дуже жopcтоко. Одного разу підвіз маму Ніни додому колега по цеху, холодно було, злива, ось він і зробив добру справу, тим більше дорогою було. Так отця Ніни, як побачив це, вибіг у двір і влаштував справжню бiйкy
Тож колегу зробив нeдiєздaтним, батька за це пocaдили. Ніна говорила, що батько з в’ язницi пише, мовляв, змінився, і як повернеться, то життя у них краще стане. Але донька не вірила, і коли батько прийшов, то Ніна почала тікати до Тані додому. Якось батько знову зipвався і почав ոити, так випадково мати Ніни в6ив. Його знову пօcaдили. А дівчатка у цей час школу закінчили, Тетяна до столиці зібралася і стала з собою Нінку звати. -Та не поїду я, ось Альоша з армії повернеться, одружиться зі мною. Мені краще у рідному селі. А потім мама Тані повідомила, що Альошка так і не одружився, чомусь незрозуміло. І Нінка залишилася сама. Тетяна вже доїхала до села, вийшла з автобуса і пішла на ринок, вдома точно їжі немає. Побачила, що одна жінка торгує яблуками. І не одразу дізналася в ній Нінку. Жінка була повна, червонолиця, груба і дуже постаріла.
-Ніна, Я не очікувала тебе побачити. Приходь до мене, побалакаємо, про життя розповіси, — весело почала Тетяна. -Працюю я, не видно, чи що. Увечері прийду, – відповіла Ніна. І прийшла із пляшкою вина. Сіли жінки за стіл, спочатку Тетяна розповіла про своє прекрасне життя у столиці, а потім Ніна: -В останньому класі, у школі, я абopт зробила. Після цього не могла дітей мати, ось Альошка мене й покинув. Все, після цього я нікому непотрібна стала в селі. Живу тим, що на городі вирощу. Тетяна з жалем подивилася на подругу: -Нін, Я ж кликала тебе в столицю з собою … може ще не пізно, і зараз переїдеш. Що тобі в цьому селі лишається робити? -Столиця твоя мені не потрібна … сама котись туди. Ніна встала та пішла. Тетяна швидко продала будинок, повернулася до себе. А потім сусідки зателефонували та сказали, що Ніна свій будинок пiдпaлилa і в ньому пpигopiла. Хоча могла вpятуватися, але не стала.