Мілана лежала на пляжі та сумувала. Вона не звикла відпочивати в межах своєї батьківщини, їй хотілося чогось екзотичного, кудись в Азію. Вона уявляла, як її ноги пестять теплі води океану, а не холодного моря, як тут. Мілана стала оглядати людей навколо неї: якісь недоглянуті товстухи та старі. Але одна сімейка привернула увагу Мілани особливо. Це була жінка, подібна до того ж віку, як і Мілана, з трьома дітьми. Двоє хлопчиків років 12-ти та маленька донька 5-ти років. Діти бігали пляжем, іноді забігали у воду, і тоді жінка кричала: -Обережно, далеко не тікайте. -Та ми тут, мам! А дівчинка сиділа у піску.
Видно було, що жінку знає місцевий персонал, значить нічого більшого у відпустці вона собі дозволити не може, раз щоліта в одне і те ж місце приїжджає. Її звали Катя. Катя була повненькою жінкою, її складки стискалися в гармошку, коли вона сиділа. Волосся було замотане в незрозумілий хвостик, брови не підфарбовані, через що їх майже не було видно. Катя створювала вигляд неохайної жінки. Це тут же впало в очі Мілані, яка була господинею салону краси. -Як же ви одна з трьома дітьми справляєтесь? – Почала Мілана. -Та я вже звикла. Завжди разом з дітьми відпочиваємо. Вдома рідко бачимося. -А без дітей відпочивати пробували?
Так набагато спокійніше було б. -Ні, куди ж я без дітей? Я ж наpодила їх собі на радість, то з ними веселіше. Мілана слухала та не розуміла її. Як із дітьми може бути веселіше, якщо від них стільки галасу. Тому свого сина вона відправила до табору. Сама Мілана чекала на повернення чоловіка, він повинен був приїхати з якоїсь важливої зустрічі. Від цієї зустрічі залежала майбутня кар’єра. -А ким ви працюєте, що так втомлюєтеся? – поцікавилася Мілана. -Так у сфері освіти. Отже, вона звичайна вчителька. Мабуть, у сільській школі, бо за її манерою одразу видно, що жінка вона недалека. Так думала Мілана, поки продовжувала розглядати селище. Увечері Мілана проходила повз дорогий ресторан зі скляними стінами. І тут вона побачила свого чоловіка, він сидів за столом із якоюсь жінкою. -Зраджує … невже! – одразу промайнуло в думках.
Мілана повільно увійшла до ресторану і почала наближатися до чоловіка зі спини. Жінка побачила Мілану і відразу привіталася: -Мілано, добрий вечір. Не чекала на Вас тут побачити. -Дорога, ти вже прийшла. А ми якраз закінчили. Добре, що ти вже знайома з Катериною. Вона чудовий фахівець, без неї наш проект міг би зірватися, – розповів чоловік. Мілана не очікувала на такий поворот подій. Катя була у прекрасній обтягуючій сукні в смужку, яка подовжувала її ноги, у неї була акуратна зачіска, легкий і красивий макіяж. Вона вся змінилася. Отже, перше враження було омaнливим.