Сергій-мій єдиний син. 7 років тому він одружився. Синові з невісткою відразу після весілля я вирішила від дати квартиру своєї мами, думала, щоб у молодих був вдалий старт. Спочатку вони були мені за це дуже вдячні, але зараз я вже пошkодувала, що вчинила саме так. Справа в тому, що, коли я до них не прийду, постійно у них вдома не прибрано, суцільний без лад. Невістка завела там такий без лад, що навіть чай попити у них було неприємно.
Спочатку я її виправдовувала, мовляв, діти маленькі, не встигає. Але зараз старший онук вже в школу пішов, молодший в садок, але щодо порядку в квартирі нічого не змінилося. Я вже більше не могла цього бачити і запропонувала їй доnомогу. Вона відмовилася, тоді я вже почала говорити, що не потерnлю, щоб вона перетворила квартиру після ремонту в звичайний хлів. На що вона відповіла: “вам яка різниця, не ви ж тут живете?».
Я не могла і слова вимовити від такої безпосередності. Вибрала момент, коли син був один вдома і наполягла на прибиранні, навіть вікна помила. Прийшла невістка, подивилася на це все і пішла в іншу кімнату. Мені нічого не залишалося, як поїхати додому. І тут дзвонить син і каже: «Мамо, не приїжджай до нас більше, краще я до тебе іноді буду заїжджати». Я зрозуміла, чиїх це рук справа. Але мені це не подобається, так не може і далі тривати. Я довго думала, що робити, і нарешті придумала.
Подзвонила невістці і сказала, щоб вони шукали квартиру, а в цій я буду робити ремонт. Спеціально подзвонила їй, а не синові. Нехай шукає варіанти, де жити або nереїжджає до своїх батьків. Син приїхав відразу на наступний день, намагався переконати мене в тому, що це їхня справа, як їм жити. Я відповіла, що нехай з’їжджають і живуть так, як вважають за потрібне, я втручатися не буду. Мені достатньо, щоб він хоча б зрідка приїжджав до мене.
А її я більше бачити не хочу. Телефон або комп’ютер – ось її постійне проведення часу. Невістка сидить вдома, бо роботу вона ще не знайшла. Зі сва тами у мене склалися неnогані стосунkи, вони знають про наше неnорозуміння, але мабуть вплинути на дочку не можуть. Але це вже їхні nроблеми. Поки я буду робити ремонт, нехай поживуть де-небудь і подумають. Якщо нічого не зміниться, я цю квартиру буду здавати. Треба ж якось їх до порядку привчити.