Я багато працювала в Італії, купила квартиру, дала освіту синові Сергію та навіть сплатила його весілля. Незважаючи на це, свекри здавались невдячними, а ставлення невістки Ганни ставало нестерпним. «Не хоче жити в моїй квартирі, то хай сама щось зробить!», – обурювалася я. Коли вони переїхали до мене, я очікувала, що Ганна підтримуватиме чистоту, але вона нехтувала своїми обов’язками. «Будь ласка, тримай будинок у чистоті», – просила я, але у відповідь отримувала лише невдоволення.
Невдовзі Ганна обрала квартиру у старому районі, далеко від мого сучасного будинку. «Там поряд школа і дитячий садок», – виправдовувалася вона, але я відчувала, що насправді вона хоче віддалитися від мене. Розчарована, я запропонувала Сергію гроші, щоб він вклав їх у кращу квартиру, сподіваючись зберегти хоч якийсь вплив. Однак у результаті він витратив ці гроші на квартиру, яку хотіла Ганна. «Не треба так реагувати. Це квартира для моєї мами», – огризнулася Ганна, коли я заговорила з нею про це рішення.
«А як же мої гроші?», – Заперечила я, вражена. «Добре, що я послухала батьків і не дала вам розпоряджатися цією квартирою», – відповіла вона. Відчуваючи себе зрадженою, я вирішила повернутися в Україну, розчарована і намагаючись врятувати Сергія від цього шлюбу. Під час зустрічі Ганна заявила, що гроші було отримано від її батьків, спеціально для її матері. Сергій виглядав винним і зізнався, що просадив гроші, які я йому дала. Тепер, коли їхній шлюб розладнався, він знову живе зі мною, а я щодня ламаю голову, як урятувати ситуацію.