Коли я звернулася до своєї колишньої свекрухи по фінансову допомогу на випускний дочки, вона звинуватила мене в тому, що я вигнала її сина, мого колишнього чоловіка Анатолія. Ми розлучилися сім років тому, і з того часу він мінімально бере участь у житті нашої дочки, іноді зустрічаючись з нею і даючи невеликі суми грошей, недостатні для її поточних потреб. Анатолій сплачував мінімальні аліменти, які йшли на оплату приватної школи доньки. Я ж витрачала значні суми на репетиторів, прагнучи забезпечити можливість вступу до університету. Зараз, коли наближався випускний, переді мною стояло завдання сплатити безліч витрат, включаючи сукню та макіяж для дочки. Анатолій пообіцяв допомогти, але згодом перестав відповідати на дзвінки.
Мій шлюб з Анатолієм колись починався з великого кохання. Однак потім він постійно витрачав гроші на себе, коли я була основним годувальником у сім’ї. Якось, коли я попросила його про допомогу по господарству, він пішов і кілька днів не повертався. Це стало останньою краплею, і я попросила його піти. Після розлучення свекруха звинуватила мене у руйнуванні сім’ї. У результаті, не отримавши допомоги від колишньої родини, я взяла кредит на оплату випускного. Мій начальник дізнався про це, допоміг мені фінансово і невдовзі ми почали стосунки. Нині ми плануємо весілля. На відміну від Анатолія, Павло дбає не лише про себе, а й про інших. Я щаслива, і мені байдужа думка колишнього та його матері.