– Єво, ну не роби таке обличчя, – спробував заспокоїти її чоловік. — Ти ж знаєш, у мами проблеми зі шлунком. Їй не можна жирного та гострого. Тому вона й попросила, щоби на столі були тільки ці страви, — виправдовувався Влад. – А може, їй краще залишитися вдома, ніж псувати свято зі своїм «шлунком»? — ледве стримуючи роздратування, відповіла Єва. Її вже дістало, що свекруха постійно руйнує їхні плани. – Перестань. Ти нічого не зміниш, вона вже купила квиток на поїзд, — відрізав Влад, завершуючи суперечку. Третій рік поспіль свекруха приїжджала саме на новорічні свята. І знову їх плани були зруйновані.
Вони вже пообіцяли друзям Журавльовим зустріти Новий рік разом на дачі. В цьому році вони були впевнені, що все складеться. Але упряма свекруха знову все зруйнувала. Друзі навіть жартували з цього приводу: – Знову ваша Снігуронька їде?. Ну тоді хоча б костюм їй зшийте! А може, і Діда Мороза знайдете, щоб їй не самій за все віддуватися? Для друзів це звучало весело, але Єві було не до сміху. Її злість зростала з кожною хвилиною. «Ну як відвадити її від цих вічних візитів? Може, час уже сидіти вдома і не псувати іншим свята?» – кипіла Єва, обмірковуючи, як знайти вихід з ситуації. «Шлунок у неї хворий? Та хто в це повірить! Вона може обдурити Влада, але не мене. Здорова, як дуб! Це вона спеціально склала список страв, щоби зіпсувати мені настрій. Ну, Альбіно Віталіївно, цього разу я вам покажу, як псувати свята!» – вирішила Єва, і в її голові почав формуватись план.
Про свої задуми вона не сказала навіть чоловікові. Навіщо псувати інтригу? Так все виглядатиме природніше та цікавіше. Друзям Єва повідомила, що вони точно приїдуть на дачу, але можуть трохи затриматись. – Навіть якщо запізнимося, новорічну ніч все одно проведемо разом. Чекайте на нас, — запевнила вона приятелів по телефону. Але готувати страви зі списку свекрухи Єва і не збиралася. Жодних «вишуканих» тефтелей з індички, броколі в апельсиновому соусі чи риби на пару зі спеціями! «Вдома нехай командує, а в гостях їсть те, що дають. Такі правила, і вигадала їх не я», — міркувала вона. Натомість вона зайнялася іншим, куди важливішим завданням. Єві згадався кумедний випадок, який стався п’ять років тому на весіллі.
Тоді на свято приїхала її тітка Олімпіада Власівна. Ця жінка була особистістю яскравою та неординарною. Її характер та темперамент нікого не залишали байдужим. Гучна, рішуча і норовлива, вона завжди відстоювала свою точку зору, не боячись сперечатися з тими, хто її не поділяв. Тоді на весіллі тітка примудрилася посваритися зі свекрухою Єви. Її улюблена цигарка стала інструментом, за допомогою якого Олімпіада рознесла вщент всі аргументи Альбіни Віталіївни про «пристойну поведінку на урочистостях». Свекруха довго не могла прийти до тями після цього інциденту і ще рік згадувала «нахабну родичку». Але Єва вирішила, що цей епізод можна обернути собі на користь. Вона набрала номер тітки. – Привіт, племінниця! – загула Олімпіада в трубку. – Як справи? Нарешті згадала про стару тітку? Совісті у вас, молодих, зовсім немає! – Тітонько Ліпо, я якраз хотіла вас запросити на Новий рік.
Чому вам сидіти на свято самій? Приїжджайте, відпочинемо, поспілкуємось. Адже ви навіть нашого Олежика не бачили, а йому вже чотири роки, — почала Єва втілювати свій план. – Ну, коли запрошуєш, то приїду. Чому б і ні? Буду вашим Дідом Морозом! – Охоче погодилася Олімпіада. «А Снігуронька в нас уже є», — подумала Єва, ледве стримуючи посмішку, і сказала: – Чекаємо на вас. Як будете на вокзалі, дзвоніть, Влад вас зустріне. Перша частина плану вдалася. Тепер треба було лише дочекатися Нового року. Свекруха приїхала, як завжди, зі скаргами. У купе супутники сміялися і не давали їй спати. Влад спізнився через пробки, і її довелося чекати. А на вечерю не виявилося нічого з її «дієтичного» списку. – Мабуть, доведеться лягати спати голодною, — пробурчала Альбіна Віталіївна і пішла в кімнату, тільки миготливо потріпавши Олежка по голові. Настав ранок 31 грудня.
Єва з нетерпінням чекала на приїзд тітки, уявляючи, як розвиватиметься її план. Ближче до вечора, коли все було готове, у квартиру зайшов Влад з Олімпіадою. Та, голосно сміючись, з порогу почала вітати всіх з наступаючим. Альбіна Віталіївна дивилася на неї з жахом. – Ну що, Альбіно, давай святкувати! — весело оголосила Олімпіада, не чекаючи на відповідь. Кульмінацією вечора стало питання тітки: – А ви, молодь, не збираєтесь до друзів? Ми тут з Альбіною впораємося. Єва, не втрачаючи моменту, сказала: – Так, ми якраз збиралися. Правда, Альбіна Віталіївна? Свекруха спробувала заперечити, але Єва вже почала збиратися. Ніч пройшла весело у друзів. А Альбіна Віталіївна, щойно дочекавшись ранку, почала збирати речі. – Я краще вдома свята проведу з подругами, які мене розуміють, — холодно сказала вона. Наступного року вона навіть не натякнула на бажання приїхати. Єва та Влад нарешті відзначили свято, як мріяли.