Під час навчання в інституті у мене почалися романтичні стосунки з людиною, яка в результаті стала батьком моєї доньки. Наші відносини швидко розцвіли, сповнювалися мріями і розмовами про майбутніх дітей. Однак наші відносини закінчилися – через мої ревнощі: я пішла від нього. На мій подив, через місяць після нашого розриву я виявила, що вагітна.
Я безмежно вдячна за підтримку моєї родини – батьків, брата, бабусь та дідусів – у цей важкий період. Я народила прекрасну дочку, яка напрочуд була схожа на свого батька, хоча він бачив її лише один раз – і у них так і не склався зв’язок. З того часу він одружився, і я щиро бажаю йому добра та вдячна за радість, яку приносить у моє життя наша дочка.
Будучи матір’ю-одиначкою, я дуже дорожу своїм скарбом. Зараз їй 5 років, і вона ніколи не задавалася питанням про відсутність батька. А все це завдяки люблячому оточенню, яке забезпечує наша сім’я та особлива людина, яка вже рік є частиною нашого життя. Незважаючи на труднощі і моменти розчарування, що періодично виникають, коли мені хочеться тиші, я розумію, що моя дочка – це найбільша радість у моєму житті. Досвід її виховання – спостереження за її першими кроками та словами – став для мене найбільшим щастям. Я вже навчилася цінувати ці моменти і з надією дивлюся у майбутнє.