Знаєте, подруги часто мені казали, що страшенно заздрять мені. – Тобі що? Живеш на втіху. З таким чоловіком по-іншому і бути не може… Пощастило тобі, Маринко, ох, пощастило! Тільки ніхто не знав, як йшли справи насправді. А життя моє було далеким від того, щоб назвати його «в шоколаді». Кілька років я прожила у шлюбі з Андрієм. Ми познайомилися на роботі, коли наші компанії влаштували спільний захід. Зустрілися поглядами, і я, за його словами, підкорила його своєю харизмою. Нам обом було близько 30, і ми не стали затягувати зі стосунками, щоб уникнути одвічних питань: «Коли весілля?
А коли діти?». До шлюбу Андрій часто обдаровував мене подарунками та компліментами, але після штампу в паспорті все це різко припинилося. Спочатку все було не так уже й погано: я їздила своєю машиною, влаштовувала чоловікові романтичні вечори, але незабаром помітила, що його реакція була далекою від очікуваної. Андрій розкрив своє справжнє обличчя – він виявився втіленням скупості. – Навіщо ти купуєш таку дорогу рибу?
На ринку можна в 100 500 разів дешевше знайти, – говорив він. Або моя улюблена фраза: – Люба, ти й так у мене гарна, молода, доглянута… навіщо тобі ці процедури за нечувані гроші? На щастя, я заробляла майже нарівні з Андрієм, тож могла дозволити собі свої маленькі радощі сама. Однак він завжди купував найдорожче, коли очікувалися друзі чи родичі — треба було показати себе з найкращого боку. Андрій заробляв достатньо, тож в економії не було потреби.
Але перед гостями хотілося демонструвати життя у розкоші. Коли одного разу він оголосив, що закохався в іншу, я, звичайно, переживала, але зібрала себе в руки і повернулася до своєї квартири, яку ми довго здавали. Ось тоді я і відчула смак справжньої свободи… Якось, коли я приїхала за речами, мене запросила на кухню його нова пасія: – Марино, він навіть на манікюр не дозволяє ходити. З ним неможливо жити… як ви стільки років з ним прожили? – Я сама себе забезпечувала, люба, – відповіла я. Але довго вона не витримала. Дівчина була симпатична, але прожила з Андрієм менше ніж рік. Бідолашна не мала свого доходу… уявляю, як важко їй доводилося.